Шпажистка Емілі Конрад: Допуск росіян із прапором і гімном розділить спортивну спільноту
Міжнародні чиновники від спорту продовжують здавати позиції. Слідом за гімнастикою прапор і гімн РФ повністю повернула Міжнародна федерація фехтування (FIE). Поки спортивний світ вдає, що війни не існує, українським атлетам доводиться витримувати надважкий психологічний виклик - виходити на доріжки проти представників країни-агресорки і стояти поруч з ними на п’єдесталі та слухати їхній гімн.
Про те, чому бойкот турнірів стане помилкою, а міжнародна підтримка тане на очах, журналіст Коротко про поговорив із рекордсменкою та найтитулованішою шпажисткою молодіжних чемпіонатів Європи Емілі Конрад.
Повернення росіян під прапором стане психологічним викликом
- Емілі, якою була ваша реакція, коли ви дізналися, що FIE повністю реабілітувала росіян і дозволила їм виступати під власним прапором і гімном?
- Дуже болісною. Я була засмучена і розчарована таким рішенням. На жаль, останніми роками дії Міжнародної федерації фехтування неодноразово викликали запитання в українських спортсменів, тому певною мірою ми були готові до такого розвитку подій. Це рішення ще раз показало, що інтереси українських спортсменів та реалії війни не враховуються при ухваленні рішень на міжнародному рівні.
- Таке рішення FIE стало для вас несподіванкою?
- З одного боку, це рішення не стало для мене повною несподіванкою. Було зрозуміло, що обмеження щодо російських спортсменів не можуть тривати безстроково, і рано чи пізно питання їхнього повернення до міжнародних змагань мало постати. Однак мене здивувало те, наскільки швидко це відбулося. Тому, попри певні очікування такого розвитку подій, саме час цього рішення став для мене шоком. Для мене це ще один привід сумніватися в тому, що FIE враховує інтереси та безпеку українців. На жаль, це рішення посилює відчуття, що FIE не займає позицію підтримки України.
- Наскільки морально важко тренуватися і змагатися, спостерігаючи за цим?
- Безумовно, морально це дуже непросто. Важко усвідомлювати, як швидко змінюються обставини і ухвалювати такі рішення на тлі того, що війна в Україні триває. Водночас спортсмен не може постійно концентруватися на цьому, адже це починає впливати на тренувальний процес і результати на змаганнях.
Особисто я намагаюся максимально відмежовуватися від таких новин і зосереджуватися на спорті. Проте це питання досі сильно впливає на мене емоційно. Навіть до виступів російських спортсменів під нейтральним прапором було непросто звикнути, тому їхнє повернення під прапором Росії також стане психологічним викликом. У цій ситуації я намагатимуся концентруватися на своїх виступах.
- Хтось із спортсменів з інших країн підтримує нас у цій ситуації?
- На початку повномасштабної війни підтримка з боку спортсменів та представників інших країн справді відчувалася, але багато хто займав позицію, що спортсмени не повинні нести відповідальність за дії своєї держави і що всі претензії мають бути спрямовані до політичного керівництва чи армії, а не до спортсменів. Зараз я бачу, що для більшості іноземних спортсменів це питання вже не є важливим, як раніше. Вони спілкуються з росіянами, тиснуть їм руки тощо. Лише окремі спортсмени, зокрема деякі представники Польщі, продовжують демонструвати свою позицію. Тому сьогодні я вже не розраховую на підтримку з боку міжнародної спортивної спільноти.
- Легалізація росіян у фехтуванні може мати наслідки для вашого виду спорту в цілому?
- На мою думку, головний наслідок полягає в тому, що це рішення ще більше розділить спортивну спільноту. Для багатьох українських спортсменів і людей, які підтримують Україну, воно виглядає як сигнал про те, що війна більше не враховується під час ухвалення спортивних рішень. Крім того, такі рішення можуть негативно впливати на довіру спортсменів до міжнародних спортивних інституцій.
Нам потрібно продовжувати тренуватися і виступати
- Рішення FIE щодо допуску і легалізації росіян може стати сигналом для федерацій в інших видах спорту чинити аналогічно, повертати їх до змагань під національною символікою?
- Я не думаю, що це рішення кардинально змінить ситуацію в інших видах спорту. Багато міжнародних федерацій уже давно займають власну позицію щодо допуску російських спортсменів і не орієнтуються виключно на рішення FIE. Є федерації, які ставляться до цього питання більш принципово, але є й ті, для яких воно вже давно не є пріоритетним. Тому я не очікую якихось масштабних змін саме через це рішення, хоча для окремих федерацій воно може стати додатковим аргументом для пом’якшення обмежень.
- Що слід робити українським спортсменам та федерації у такій ситуації, як ви вважаєте?
- Я вважаю, що українські спортсмени та федерація повинні й надалі відстоювати свою позицію на міжнародному рівні, але водночас залишатися зосередженими на головному - на спортивних результатах. Звичайно, петиції, звернення та інші ініціативи важливі, адже вони дозволяють донести нашу позицію до міжнародної спільноти. Проте, на мою думку, вони не здатні вплинути на рішення, які вже були ухвалені. Тому найважливіше для нас - продовжувати тренуватися, виступати та показувати високі результати на міжнародній арені.
Кожна перемога українського спортсмена, кожен піднятий Прапор України та кожен виконаний український Гімн є нагадуванням світу про нашу країну, про нашу боротьбу та про те, що ми не здаємося. Сьогодні ми продовжуємо боротися не лише на фронті, а й на спортивній арені, гідно представляючи Україну та підтримуючи її своєю працею і результатами.
- Свого часу в дзюдо бойкот був одним із варіантів протесту щодо допуску росіян. Чи є сенс бойкотувати для фехтувальників?
- На мою думку, досвід багатьох подібних ситуацій показує, що бойкот може привернути увагу до проблеми в короткостроковій перспективі та рідко призводить до реальних змін у довгостроковій. Він створює суспільний шум та викликає обговорення, проте часто не впливає на рішення міжнародних організацій. Саме тому я вважаю, що ефективніше не відмовлятися від участі в змаганнях, а продовжувати виступати, досягати результатів і використовувати кожну можливість для того, щоб нагадувати світові про Україну. Наша присутність на міжнародній арені та наші успіхи можуть сказати значно більше, ніж відсутність на змаганнях.
