Поєднати військову службу та зйомки: як це роблять Салем, Сова, Девізоров та інші зірки
Всі артисти, які служать в ЗСУ, як один зізнаються: можливість вийти на сцену чи потрапити на знімальний майданчик – це наче ковток свіжого повітря, те, що допомагає не з’їхати з глузду.
Актор, військовослужбовець 210-го окремого штурмового полку ЗСУ Гарік Бірча каже, що скучив за акторством, і сподівається, що колиcь відновить свою кар’єру.
«Основне, чим я можу допомогти, це спілкування. Сподіваюсь, що інколи можу і настрій підняти, і підтримати, і десь пожартувати. Але це не мої прямі обов'язки, так би мовити. Творчість поки на паузі. Єдине, що я зробив за ці часи, це написав декілька віршів та пісню «Берлінго 210». Ну а коли буде на часі, скажімо так, я із задоволенням відновлю свою кар'єру. Не знаю, в який бік вона піде, але, звісно, скучив і за акторством, і за естрадою, і за глядачем. Але для цього потрібен мир на нашій землі, справедливий мир, - поділився Бірча в інтерв’ю Армія FM.
Як іншим акторам вдається поєднувати службу та акторство та чому вони називають сьогодні свою професію терапією – в історіях Коротко про.
Даніель Салем
Даніель Салем свої відпустки витрачає на знімання, адже це, насамперед, дозволяє йому почуватися потрібним у цивільному житті.
- Мені не потрібен час для себе. Моя дитина за кордоном, я її бачу, якщо пощастить, два рази на рік. І це для мене великий привілей. Приїжджати у відпустку – і що робити? У мене є декілька варіантів. Перший варіант - це спортзал. Другий - це зйомки, у більшості з яких знімаюся безкоштовно. Насправді, зйомки потрібні мені для підтримки менталки, щоб не з'їхати з глузду. Думаю, кожен військовий зі мною погодиться. Це краще, ніж іти і заливати своє черево алкоголем і думати, що я нікому не потрібен, - ділився Салем в інтерв’ю Коротко про. - Треба постійно відчувати себе потрібним. Ти постійно служиш, навіть якщо ти у відпустці. Так, ти можеш не бути в окопах, але це не означає, що ти не можеш бути корисним.
Військовослужбовець зізнається, що це не заважає йому виконувати службові обов’язки. А знімається він лише тоді, коли має час:
- Ні, ніхто нікого не відпускає, ніхто не відпрошується. Маю час тільки тоді, коли закінчується наша БРка і наше завдання. Відпрошувався за увесь час лише кілька разів для проєкту «Сюрприз для родини». Для M1 знімаюся безкоштовно і дуже вдячний каналу і команді, що вони підлаштовуються під мене. Ми беремо якийсь один день і з 7 ранку до 11 ночі знімаємо наперед усі випуски. Це дуже важкий графік, але ми це робимо.
Служить Даніель Салем у підрозділі «12 друзів Оушена».
- Треба ж зрозуміти, що є різні роди військ, - пояснює він. - Наш підрозділ займається спеціальними операціями. Операція може тривати три місяці, тиждень, два місяці... Є завдання – ми робимо. Є завдання допомогти піхоті - допомагаємо піхоті, є завдання допомогти пілотам - допомагаємо пілотам. Тому іноді дивуюсь, коли мені пишуть коментарі: а чого ти не в окопах. Відповідаю, що у кожного своя справа і свої завдання.
Даніель Салем витрачає свої відпустки на зйомки. Фото: instagram.com/daniel_jihad_salem/
Володимир Ращук
Володимиру Ращуку теж вдається поєднувати службу з улюбленою професією. Нині він - офіцер 3-го батальйону «Свобода» у складі 4-ї бригади наступу «Рубіж» Національної гвардії України.
- Зараз я мушу бути або тут, або там. Але коли приїжджаю на ротацію, повертаюся до своєї улюбленої професії, яка мені приносить задоволення. Мене потім питають: де в тебе стільки енергії та сил, щоб ще й зніматись? А я таким був завжди. На щастя, мені моє керівництво у цьому питанні йде назустріч, розуміючи, що насамперед я все ж таки актор, - розповідає Ращук в інтерв’ю «Детектор медіа».
Актор пішов захищати країну добровольцем з перших днів повномасштабної війни. Думав, що більше не повернеться до зйомок. Але потім зрозумів, що людям потрібно розповідати про наших героїв. Це, на думку актора, може стимулювати й інших заздалегідь чогось учитися, що може стати у нагоді у війську.
- У мене були різні етапи на цій війні. Після Сіверськодонецька, після Рубіжного, після виходу з повного оточення, після поранення та важких контузій, після контактних боїв і після сутичок з «Ахматом» я думав, що взагалі більше ніколи не повернуся до акторської професії, - продовжує Ращук. - По-перше, просто не міг спокійно дивитися на своїх колег, які не воюють. Я не розумів, як можна просто жити в цивільному житті, знаючи, що в країні іде війна, що гинуть люди… А у нас тоді реально було дуже багато втрат. І з першої сотні нас залишилося у строю десь близько двадцяти чоловік. Тоді було важко… Потім, коли я проходив терапію у психотерапевта, коли працював над собою, зрозумів, що мені дуже сильно хочеться повернутися до своєї професії. Повернутися хоча б для того, щоб ділитися оцим своїм досвідом. Бо люди не розуміють, що таке війна.
До того ж, у багатьох стрічках Володимир залучений і як консультант та навчає акторів, з урахуванням свого бойового досвіду. Як розповідав в інтерв’ю Коротко про режисер серіалу «Прикордонники» Олексій Єсаков, Ращук консультував їхню команду та не давав наробити якихось цивільних помилок в такій складній і відповідальній темі.
- Щодо зйомок у «Прикордонниках», там Володя дійсно був стержнем проєкту, - ділилася в інтерв’ю Коротко про дружина актора Вікторія Білан-Рашук. - Приїжджав зранку, навіть якщо в нього зйомки в цей час не було, всіх шикував, вони читали «Молитву українського націоналіста». Так він налаштовував всіх акторів, які грали курсантів. Він з ними провів велику роботу. Був там і як консультант, і як актор.
Насправді, Володя тоді був на фронті, і кастинг-директорка писала мені, чи зможе він записати для них проби. Вони, здається, його місяців два чекали з фронту, щоб зняти. Незважаючи на те, що «горіли» терміни, але вони його чекали.
Володимир Ращук у багатьох проєктах виступає ще й консультантом. Фото: instagram.com/volodymyr_rashchuk/
Дмитро Сова
Дмитро Сова долучився до ЗСУ у жовтні 2023 року. Нині актор служить у першому центрі рекрутингу Сухопутних військ. Фільм «Песики» став першою стрічкою, де Дмитру вдалося зіграти після початку повномасштабної війни.
- Якби я не потрапив на цей проєкт, це був би восьмий проєкт, на який я не потрапив, - розповідав Сова в інтерв’ю Аліні Доротюк. - Мені сказали: «Дімо, запиши проби». Я сумлінно їх записував, відправляв. Потім мені кажуть: «Нам треба 2,5 місяці». Підходив до командування, питав, може, якось вийде. А мені кажуть: «Дімо, це дуже багато, хоча б місяць, тоді ми десь перекриємо, ти візьмеш 15 днів відпустки, потім ми зможемо зробити за сімейними обставинами». Я тоді саме був у Києві. У нас з Дашою була річниця (дружина Сови - акторка Дар'я Легейда-Сова. - Авт.). Поїхав на парні проби з Лесею Нікітюк. Ми буквально одну сцену спробували за 15 хвилин, і мені кажуть: «Відпрошуйся, тебе затвердили». 10 знімальних днів. Це добре, що все співпало. Відзнявся 5 днів, будучи ще в Повітряних силах, потім мене перекинули. У мене зйомки у Києві, а продюсер не знає, до кого звертатися, щоб мене повернути з бригади. Хлопці мене перестрахували, підмінили в мобільній вогневій групі, на чергуваннях на аеродромі. Виходило так: знімаюся, їду на нічний потяг, вранці я вже на шикуванні, попрацював, вночі на потяг, вранці - на зйомці. Не пропустив жодного дня, своїй службі я не завадив. Але і командування поставилося з розумінням. Просив відпустити, бо я вже трошки тут ржавію.
За словами актора, зйомки повертають його до життя та дозволяють побути мрійником.
- Я сумую за своєю професією. Вона мені дає ковток свіжого повітря, повертає мене до якогось такого чистого життя, коли ти забуваєш про все, стаєш якимось мрійником. Для мене акторська професія медитативна, тому що ти можеш якось відімкнутись від цього світу і поринути в якусь уяву, створити щось знову, - розповідав Дмитро в інтерв'ю для програми «Культура на часі».
Фільм «Песики» став першою стрічкою, де зіграв Дмитро Сова за час повномасштабної війни. Фото: instagram.com/dimasovajr/
Максим Девізоров
Максим Девізоров пішов служити у березні 2022 року: потрапив до 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені Андрія Шептицького. Нині проходить службу у «ТРО медіа» (відділ комунікацій Командування Сил територіальної оборони ЗСУ).
- Ми знімаємо ролики для мобілізаційної кампанії, для рекрутингу, крім цього, аналітичні програми. Зараз мій основний напрям роботи - «Театр ветеранів». Ми з побратимами започаткували таку ініціативу, де воїни, ветерани можуть приходити, вчитися писати п’єси, ділитися своїм досвідом в колі тих, хто їх розуміє. Я особисто вважаю цей проєкт дуже цінним, адже він не тільки терапевтичний, але і кльові тексти виходять у наших військових, - розповідає Девізоров в інтерв’ю АрміяInform.
Інколи актор виходить на сцену рідного Театру на Лівому березі.
- Я видихнув з полегшенням, адже довгий час «мурижив» себе тим, що не можу повернутися. Тільки тоді, коли закінчиться війна. Розумів, що в будь-який момент може прийти бойове розпорядження командира і треба буде їхати, - продовжує Максим. - Втім, поки є можливість бути в Києві, то мої колеги дуже просили, щоб якось зіграти разом. Я вже не міг відмовлятися, якось приглушив ці сумніви та побоювання і вийшов. Дуже круто, коли колеги з театру так тепло мене зустріли і таке ставлення людяне показали. Саме тоді нам захотілося поєднати «Театр ветеранів» і Театр на Лівому березі. Я став такою ланкою, через яку це можна реалізувати. Нині ми започаткували проєкт «Лівий ++», тобто на сцені «Лівого» будемо грати вистави як «Театру ветеранів», так і інші проєкти, пов’язані з ветеранами, їхньою реабілітацією, де вони будуть і як актори, і як драматурги.
Минулого року під час відпустки Девізоров знявся у серіалі «Ліки від минулого» та фільмі «Потяг у 31 грудня»:
- Якщо інколи і виходить виділити час на зйомки, то лише епізодично, адже я продовжую свою службу, це мій першочерговий обов’язок. Звісно, я планую повертатися до акторства, але також маю в планах поєднувати й інші ролі. Наприклад, в рамках проєкту я написав дебютну п’єсу. Як режисер поставив один текст. Це те, що мене драйвить і допомагає повернутися до думки, що в мене ще є шанс на нормальне життя.
Максим Девізоров встиг спробувати себе в ролі режисера і написав п’єсу. Фото: instagram.com/seameer/
Олег Іваниця
З 2022 року Олег Іваниця служив в ТрО ЗСУ, а нині - в зенітно-кулеметному підрозділі ППО у Київській області.
- Влітку 2022-го у мене було кілька знімальних днів. У 2023 році ми були на сході, тоді нічого не було, повернулися у кінці 2023-го. І от зараз стрельнуло (влітку 2024-го актор знімався у детективному серіалі «Пес Альф»), – розповідав Іваниця в інтерв’ю Коротко про.
Актор зізнається, що командування йде назустріч, і йому вдається отримати звільнення чи відпустку на період зйомок.
- Відпускають. Бувають дні, коли я зі своїм підрозділом знаходжуся у Києві чи в Київській області, і ці дні збігаються зі знімальними днями. Тому часом в мене стається щастя, так складаються обставини, і це приємна віддушина, наче ти повертаєшся в якесь минуле приємне життя. Я завжди кайфую від зйомочок. А зараз - особливо кайфую, - каже він.
Олег Іваниця називає роботу на майданчику віддушиною, яка повертає його в якесь приємне минуле життя. Фото: instagram.com/o_ivanytsia/
