• Головна
• Шоу-біз

Фото: instagram.com/vivacious.nastya/

Анастасія Павленко – акторка дубляжу студії SweetSoundStudio, у якої за плечима 12 років досвіду, а у доробку - понад 400 робіт.

Нещодавно її голосом заговорила Сакура Харуно, головна героїня популярного японського аніме-серіалу «Наруто», який вже можна дивитися на платформі національного онлайн-кінотеатру SWEET.TV з професійним українським дубляжем.

В інтерв'ю Коротко про Анастасія Павленко розповіла про особливості роботи актора дубляжу, про відмінності дубляжу від озвучення, процес вибору голосів, важливість емоційного занурення в роль, специфіку дублювання японського аніме, конкуренцію в професії, а також про іншу свою велику пристрасть.

У дубляжі ти маєш повторити все те, що зробив актор на екрані

– Анастасіє, дуже часто люди, які не дотичні до кіно, плутають озвучку з дубляжем. Для них це звучить як одне й те саме. Проте дубляж – набагато складніший процес. У чому відмінності?

– Озвучку ми чуємо переважно по телевізору. Коли звучить оригінальна доріжка (англійська, французька чи будь-яка інша іноземна мова), а поверх неї – дикторський голос українською.

В озвучуванні обираємо дуже стриману манеру мовлення, щоб люди просто розуміли зміст, і лише трішечки акторства, якщо це ігровий матеріал – фільм чи серіал. Зазвичай озвучка пишеться від одного до п’яти-семи голосів, залежно від того, скільки голосів хоче замовник. Це технічно простіше і пишеться швидше. Наприклад, чотириголоса озвучка дозволяє чотирьом людям одночасно сидіти в студії та записувати фільм за три години в режимі реального часу.

А дубляж ми чуємо в кінотеатрах та на стримінгових платформах. Тут ми вже не чуємо оригінальної доріжки, а повністю передубльовану роль українським актором – з усіма вдихами-видихами, криками, плачами… Це доволі складний процес. При цьому в студії записується лише одна людина. Тому й технічно, і акторськи це вже складніше.

Адже якщо ти хороший артист, а мої колеги – всі хороші артисти, ти маєш повторити все те, що зробив актор на екрані: пережити все те саме, відтворити всю палітру емоцій голосом.

Наприклад, у Сакури дуже широкий емоційний діапазон: від дівчачої закоханості та розгубленості до відчайдушної рішучості, гніву, болю та справжньої жіночої сили. Коли Сакура кричить на Наруто – важливо було передати не просто гучність, а й роздратування, турботу, розпач чи навіть легке захоплення, що стоять за цими криками. У сценах її роздумів чи внутрішніх монологів необхідно було знайти ті тонкі інтонації, що показують її внутрішні сумніви, рішучість або страх.

– А як відбувається процес дублювання? Актори кажуть, що сам фільм вони не бачать, адже приходить бліда фільмокопія.

– Все залежить від матеріалу. Зазвичай приходить переглядовка (попередня копія фільму для ознайомлення, часто це може бути незавершений фінально фільм. - Авт.), і режисер разом з менеджерами робить розподіл ролей. До цього, звичайно, ми матеріал не бачимо.

Якщо щастить, а в основному щастить, бачимо картинку повністю. Вона може бути чорно-білою, з вотермарками, якимись додатковими помітками на екрані в цілях безпеки.

Якщо це якийсь топовий проєкт, який тримають в суперсекреті, то ти не бачиш свого персонажа і не знаєш, який він має вигляд. Іноді по екрану просто бігає кружечок. Тобто весь екран темний, ти бачиш лише кружечок, в якому видно тільки губи, щоб ти міг вкласти текст в губи. І все.

– Це ж дуже складно, ти не бачиш, як виглядає персонаж, його міміку, емоції.

– Так, складно. І для режисера дубляжу, бо він також не знає якихось нюансів. Поступово нам відкривають потрохи картинку. Потім, звичайно, приходять правки, ми переписуємо моменти, які виявилися неточними. У тому й полягає режисерський і акторський професіоналізм, щоб максимально вловити характер навіть по звуку.

– Ви зараз дублюєте українською популярний японський аніме-серіал «Наруто». Перекладали його з англійської, проте у кожній мові є свої особливості. Як при цьому зберегти персонажа таким, яким він є в оригіналі?

– Особисто для мене «Наруто» – це велика відповідальність, як і для всієї команди SweetSoundStudio, яка працює над цим проєктом. Адже серіал має величезну кількість прихильників, які дуже-дуже-дуже добре знають цей матеріал. І тут відповідально максимально передати саме оригінальну складову.

Дійсно, переклад робиться з англійської мови, але над нашим «Наруто», окрім перекладача, працює ще й група японістів, які редагують текст та завжди звіряються безпосередньо з японським оригіналом, адже «Наруто» – це суцільні ідіоми.

Наприклад, вислів «Я взяв ложку й поклав на стіл» може здатися звичайним. Однак у японській мові «ложка» – це синонім життєвого шляху, а «стіл» – це дорога життя. Тому японісти активно використовують словники та різноманітні ресурси, щоб знайти правильне значення ідіоми й передати її суть українською.

– На прикладі дублювання Сакури розкажіть, що було найскладніше?

– Мені було складно спіймати мелодику мови. Адже українська мелодика відрізняється від японської, у нас інші інтонації. Тому перші два записи намагалася вловити реакції і звуки, які герої видають між фразами, бо вони абсолютно нетипові для європейського чи американського кіно. Вони дуже специфічні, але водночас класні й прикольні.

Тому спочатку було трішки важко у них в’їхати, але зараз вже легше, на маленьку частинку відчуваю себе японістом (усміхається).

Дублювання Сакури вимагає постійного контролю над тембром, гучністю, інтонаціями, щоб відобразити її дорослішання, зміни в характері та зростання майстерності. Кожна емоція має бути чітко розпізнана, але при цьому не звучати награно.

– Скільки часу йде на дублювання однієї серії «Наруто»?

– Зараз над «Наруто» працює 13 досвідчених акторів. Запис однієї серії в студії триває щонайменше п’ять годин, а то й довше. Якщо врахувати весь цикл – від перекладу (який може зайняти добу) до роботи в студії та зведення звуку – на дубляж однієї серії йде в середньому два дні.

Анастасія Павленко і її героїня Сакура. Як каже Анастасія, дуже важливо, щоб актор був схожий на персонажа за психофізикою. Фото: SWEET.TV/instagram.com/irynasomova/

Впевнена, чимало людей вивчали українську, дивлячись «Альфа» чи «Друзів»

– Ще одна специфіка – це жарти. Те, з чого сміються японці, наприклад, навряд чи буде смішним для українців. Жарти підбирають перекладачі? Чи акторська імпровізація теж може бути?

– Над «Наруто» працює класна команда. Сам переклад хороший та вдало адаптований. Адже, як ви кажете, ніхто ніколи не зрозуміє японські відповідники, якщо це специфічний локальний жарт.

В основному режисер є натхненником таких речей. Але якщо ми розуміємо, що можемо десь вдосконалити, додати гумору, гостринки, то по ходу запису перефразовуємо жарти, щоб вони були більш зрозумілі і смішніші для українського глядача.

– Дубляж може конкурувати з піратською озвучкою? Бо часто стрічки з піратською озвучкою потрапляють на кіносайти майже одночасно з показом в кінотеатрах.

– Якщо ви прагнете дивитися якісне кіно, обирайте легальні джерела з високою якістю зображення та звуку, а також професійним дубляжем. Особисто я завжди надаю перевагу саме такому перегляду. Тут не йдеться про конкуренцію з піратством. Людина сама обирає: або швидкий доступ до низькоякісної піратської версії, або якісний контент.

Часто чую від знайомих, які переглянули щось на піратських сайтах: «Боже, це ж неможливо слухати». Однак, помічаю, що люди все частіше чекають на офіційний дубляж.

На мою думку, український дубляж – це наше культурне надбання, і відвідувати фільми з ним – це чудово.

– Багато хто і по сьогодні вважає серіал «Альф», який переклав Олекса Негребецький, одним із найкращих. У вас є улюблені переклади?

– Озвучка «Альфа» та серіалу «Друзі», на яких ми виросли, мені здається, вже в нашому ДНК. Тому вони нам так і подобаються.

Впевнена, чимало людей вивчали українську мову, дивлячись українською «Альфа», «Друзів» та інші серіали й мультики, що з'явилися пізніше. Вважаю, і це без перебільшення та зайвої лестощі, що весь дубляж, який робиться у нас нині, – дуже крутий. Не можу виділити щось одне.

Більше того, я вже ніколи не буду дивитися дубляж як звичайний глядач. Щоразу дивлюся продукт з професійної точки зору. Важко розслабитися в кінотеатрі, бо чую своїх колег, оцінюю, думаю, як би зробила я, як це технічно зведено, як перекладено...

Це звучить наче жарт, але увесь час буквально заглядаю акторам до рота (сміється). Часом виходжу після перегляду фільму в такому захваті, що навіть сама не можу зрозуміти, як це можна було так прекрасно зробити.

– Актор дубляжу повинен мати якусь спеціальну освіту чи у нас це зазвичай самоосвіта? Часто над дубляжем у нас працюють наші актори театру та кіно.

– Є чудові актори дубляжу, як з профільною театральною освітою (4-5 років навчання), так і ті, хто закінчив лише спеціалізовані курси.

На мою думку, акторська освіта є дуже важливою. Я сама маю таку освіту, адже акторка театру і кіно. Проте професію акторки дубляжу освоювала самотужки. Коли починала, відповідних курсів просто не було. Це не та професія, про яку можна просто розказати. Тут потрібна постійна практика та самовдосконалення – як з технічного, так і з акторського боку.

Крім дубляжу, займаюся ще й режисурою. Часто проводила відкриті кастинги на студіях і мушу визнати: не всі хороші актори кіно і театру можуть ефективно працювати перед мікрофоном.

Повторюся, це дуже специфічна професія, яку потрібно опановувати самотужки. І дуже добре, якщо хтось у вашому житті може в цьому допомогти.

– Я бачила, як це виглядає на студії. Фактично ви маєте зіграти роль, яку виконує герой фільму, але стоячи лише перед мікрофоном.

– Саме так. При цьому рухатися не можна, адже будь-який рух спричинить брак звуку. Маю перебувати більш-менш статично, але водночас переживати всі емоції.

Буває, що за день потрібно продублювати 10 серій серіалу. А моя героїня протягом цих серій живе повноцінне життя: вона плаче, сміється, кричить… Все це роблю і я. Уявіть: цієї секунди вона регоче, наступної – у повний голос кричить, бо щось з нею відбувається, потім – плаче, далі – знову сміється.

У «Наруто», наприклад, герої постійно говорять на надриві. Такі різкі емоційні переналаштування доволі виснажливі як фізично, так і морально. Але щоб це виглядало правдиво, маю все це переживати.

У фільмі сцени знімаються довго, не хронологічно, а сам фільм може зніматися пів року. Щоб продублювати, мені потрібно за короткий проміжок прожити ціле життя героїні.

Актор дубляжу має відтворити всю палітру емоцій свого героя голосом. Фото: надано SWEET.TV

У нашій професії гонорари однакові для всіх

– Скільки років ви в дубляжі?

– Перший мій запис стався у 2013 році.

– Акторка дубляжу – це ваша єдина професія, якою ви заробляєте на життя?

– У мене цікаве життя (сміється). Окрім того, що я акторка дубляжу, ще й працюю в театрі імені Лесі Українки. І не акторкою, чому всі завжди дивуються. Я – помічниця генерального директора і займаю менеджерську посаду. Це дві мої великі пристрасті, моє життя, не знаю, як жити одне без одного. Мені вдається, слава Богу, усе поєднувати.

– А якщо б ви працювали лише акторкою дубляжу, цим можна заробити на життя? Бо чую від ваших колег різне.

– Дуже хороше запитання (сміється). Чомусь існує міф, оскільки це шоу-бізнес, то тут багато фінансів. Насправді, ні. Специфіка цієї професії в тому, що робота не постійна. Записи можуть бути, або ні. Щоб вийти на якусь хорошу зарплату в місяць, треба багато і важко працювати.

– В принципі, у кіноакторів так само – сьогодні у них є зйомки, наступні пів року – немає. Хоча у акторів є градація. Популярні і розкручені отримують вищі гонорари, ніж молодь.

– У нашій професії гонорари однакові для всіх, незалежно від досвіду, і це мені дуже подобається. Ти студент чи вже 20 років у професії - ставки ідентичні. Платять за фактично виконаний об'єм роботи.

До речі, SweetSoudStudio залучає до проєктів і акторів, які тільки починають свій шлях у дубляжі.

– З одного боку, це ніби добре, а з іншого – досвід же теж чогось вартий.

– Можливо, так. Однак досвідчений актор може записати набагато швидше і значно більше матеріалу за той самий час, ніж актор-початківець. Тобто, я за годину можу записати значно більше, ніж людина, яка прийшла на запис втретє чи вчетверте.

– Чи є конкуренція в цій сфері? Вам доводиться боротися за кастинги?

– Якщо говорити про кастинги, то тут усе прозоро. Тебе обирають замовники, які не бачать тебе, не знають особисто, лише чують твій голос. Тому я не можу назвати це конкуренцією.

Не маю заздрощів до колег. У всіх різні амплуа, голосові дані та діапазони. Знаю, що моя роль мене завжди знайде. Тому особисто не сприймаю колег як конкурентів. Вони мої друзі.

– Хто затверджує, які голоси мають звучати? Адже цікаво, що в дубляжі голос далеко не завжди схожий на голос актора в оригіналі.

– Якщо йдеться про великі глобальні проєкти, то, звичайно, затвердження відбувається замовниками з країни походження продукту – Америки, Англії чи іншої. Однак режисер дубляжу все одно обирає, наприклад, п'ятьох найбільш підходящих людей і пропонує їх замовникам.

Звісно, тембрально дуже важко підібрати голос. Це, знову ж таки, моя суб'єктивна думка, але саме цим керуюся, коли обираю акторів для проєктів. Дуже важливо, щоб актор був схожий не стільки тембром, а за психофізикою: щоб йому були притаманні подібні темпоритми та реакції.

Люблю, коли артист навіть зовнішньо схожий на персонажа на екрані. Це додає правдивості в голосі та поведінці. В основному режисери також керуються цими факторами. Але ми намагаємося підбирати актора і тембрально схожого.

– Читала, що вже є стартап, який робить дубляж за допомогою ШІ. Чи може ШІ витіснити акторів дубляжу?

– Ми всі жартуємо, що нам уже час шукати нову роботу (сміється). Можливо, десь частково ШІ нас вже й заміняє. Проте, якщо говорити навіть на прикладі «Наруто», не уявляю, як можна зробити такий дубляж за допомогою штучного інтелекту.

Можливо, технології ще недостатньо розвинені, але я такого ще не бачила. Тому не можу собі цього уявити та зібрати картинку в голові. Це ж не просто прочитати переклад! Ти вкладаєш у дубляж душу. Це жива енергія, яка йде від артиста. Озвучка, можливо, частково розчиниться у штучному інтелекті. А от дубляж… Поки що не бачила вдалих прикладів дубляжу, створених ШІ.

– Чи є у вас герой або улюблена акторка, яку хотілося б продублювати? Чи є у вас такі творчі амбіції або мрія?

– Моя головна мрія – просто якісно робити свою роботу. Якби мені сказали, що завтра мій останній день на землі, я б пішла на запис, поспілкувалася з колегами – а далі вже будь що буде.

Я завжди покладаюся на режисерське бачення, адже мені цікаво, як режисери бачать мене в ролях. Кожна нова роль – для мене відкриття. Коли запропонували дублювати Сакуру, здивувалась. Звісно, приємно, що на мене поклали таку відповідальність.

Коли ми представляли «Наруто» на Fancon – фестивалі любителів аніме, мені було трішечки страшно. Адже зустрілася з людьми, для яких «Наруто» – важлива історія, величезний культурний пласт.

Для мене це стало відкриттям, бо, чесно кажучи, до цього не була знайома з цією культурою. Та й зараз продовжую її відкривати, вивчати. А тоді подивитися в очі тим, для кого ти це робиш, було справді відповідально. Мені не байдуже, як вони ставляться до дублювання улюбленого серіалу, чи сподобається їм і чи будуть вони потім рекомендувати дивитися «Наруто» в офіційному українському дубляжі від SWEET.TV своїм дітям.

Анастасія Павленко мріє просто якісно робити свою роботу. Фото: instagram.com/vivacious.nastya/