24 листопада
Завантажити ще

Радянський детектив: як кримінальну кар'єру дружинника занапастили курячі яйця

Радянський детектив: як кримінальну кар'єру дружинника занапастили курячі яйця
Фото: французького фотографа Жана Поля Гійота/roger-viollet.fr.

У 1984 році Союз активно готувався до 12-го Всесвітнього фестивалю молоді та студентів. І хоча основні урочистості намічалися в Москві, у всіх республіках було надано указ зміцнювати цивільну дисципліну і викорінювати злочинність. Втім, про це говорили завжди, у міліції роботи вистачало. А коли не вистачало самої міліції, залучали народних дружинників.

Фастівський район Київської області не був винятком. Тоді й сталася історія, про яку розповів колишній молодий оперативник, а нині полковник міліції на заслуженому відпочинку Володимир Дзуєнко.

- Скандал тоді вдалося зам'яти, але премії багато хто з нас втратив, і стягнення отримав чи не весь райвідділ, - згадує він.

Народні дружинники мали владу, але грошей це не приносило. Станіслав Цалик/focus.ua

Народні дружинники мали владу, але грошей це не приносило. Станіслав Цалик/focus.ua

Піонер-герой

Учень Андрій Головко нічим у своїй сільській школі не вирізнявся, але одного дня став героєм. Піонер першим помітив на колгоспній фермі пожежу, підняв на ноги дорослих, особисто вивів із задимленого хліва пару кіз і викотив два бідони молока.

Сміливого хлопчика помітили директор школи та голова колгоспу. І пожежники, коли впоралися з вогнем, похвалили.

- Хочеш стати рятівником? - Запитав начальник наряду.

- Ні, автомеханіком, - сором'язливо відповів підліток.

Одностайним рішенням піонерського загону Андрій був рекомендований до лав комсомолу достроково. І першим із ровесників змінив червону краватку на комсомольський значок.

Більше знаменних подій у його житті не було. Закінчив школу, пішов до армії. Додому повернувся з водійськими правами. Голова колгоспу обіцяв дати машину, але все не зросталося. Демобілізований вирішив податися до райцентру. Там, мабуть, транспорту більше.

І справді – прийняли в автоколону, посадили за кермо старенького, але ще бадьорого «Газону», дали місце у гуртожитку для холостяків. Незабаром направили на вечірнє відділення автомеханічного технікуму. А ще включили до складу народної дружини. Життя – хоч розірвись. І Андрій розривався, щоб зарплата була, і кар'єра світила. А від суспільного навантаження комсомольцю не можна було відмовитись.

Осягав оперативні секрети

На першому чергуванні під керівництвом сержанта міліції Кості Андрій поганяв хуліганів, упіймав тітку-самогонщицю та відібрав пиріжки у вуличної крамарки. Загалом сподобалося. Чергування дозволяло законно прогулювати нудні заняття з теорії комунізму та інші непотрібні автомеханіку нісенітниці.

А коли у АТП Головка посадили на новенький «Газик», то й у міліції пішло «підвищення». До піших патрулів Андрій майже не ходив, а ніс службу в кабіні автомобіля, чекаючи від чергового офіцера команди на виїзд до місця події. З транспортом у районній міліції було сутужно, тому Головка залучали часто – на громадських засадах. Навіть уранці чи серед білого дня могли зірвати. У керівництві АТП лише зубами рипіли. Бо знали: добра частка «оперативної необхідності» - це відвезти підполковника до ресторану за місто, до лісу на шашлики чи до коханки.

Натомість Андрій не скаржився. Крім секретів оперативної роботи, він осягав гарне життя. Добре тому, хто має гроші!

Перший раз на справу

А ось Андрієві грошей не вистачало. У селі захворіла мати, потрібні були рублі для лікарів. Лопнув роман, що ледь почався, з гарною панночкою. Капризниця відвернулась, дізнавшись, що кавалер із діркою у кишені.

Перед рядовим чергуванням, побувавши в селі Ленінському, Андрій задивився на полиці магазинчика на околиці.

- Завезення у нас нещодавно було, - вирішила підкотити до молодого відвідувача продавщиця. І зашепотіла: - У підсобці дефіцитики є. Хочеш? Приходь завтра вранці, завмага на місці не буде.

Головко дефіцитів хотів. Але до ранку вирішив не чекати. Близько восьмої вечора прибув на варту, дізнався, що нічого не відбувається, і сказав, що піде до гуртожитку. Але додому Головко не повернув. Натиснув на газ і поїхав до Ленінського.

Перевзувшись у кеди 45 розміру (сам носив 42-й), монтуванням зірвав скобу з дверей. Благо бачив, як це робиться на слідчих експериментах.

Заповнивши дві сумки продуктами, пару консервних банок кинув на траві біля ставка (мовляв, злодій упустив, тікаючи), кеди втопив. Решту добра завантажив у машину і відвіз до схованки. Залишив собі тільки батон та пачку шоколадної олії.

У радянських магазинах на прилавках нічого цікавого не було, все дефіцитне ховалося «для своїх». vk.com/my_iz_cccp

У радянських магазинах на прилавках нічого цікавого не було, все дефіцитне ховалося «для своїх». vk.com/my_iz_cccp

Хитрість вдалася

Заснув лише під ранок. Коли розбудив вахтер і сказав, що кличе міліція, зі страху мало не описявся. Але поїхав до райвідділу. Виявилося, опергрупу треба везти до Ленінського. Трохи відлягло від серця.

Біля магазину службовий пес Чара кілька разів гавкнув у бік Андрія, але заспокоївся. Взявши слід за відбитками взуття, привів до ставка і все…

Залишивши підписи у протоколах, дружинник отримав інструктаж з виявлення зловмисників та вирушив до АТП. Увечері на спільній кухні вечеряв батоном із шоколадною олією.

Наступного дня після зміни Головко кинувся на ринок у пошуках каналів збуту краденого. Телесувата тітка, не питаючи «звідки дровця», погодилася взяти консерви, цукерки та алкоголь. Андрій отримав 150 рублів і на радощах пообідав у гарному ресторанчику.

«Одному багато не винести, — міркував він, копирсаючись у котлеті. – Помічники потрібні».

А через тиждень, погостювавши у батьків, помітив у напівпорожньому вагоні електрички двох спритних пацанів. Пригостив цукерками, запросив покататися машиною. А там і ввів потихеньку в курс справи.

Другого дня перед чергуванням зустрілися. Прокотивши нових друзів до продмагу на околиці містечка, Головко їх залишив, а сам помчав до райвідділу. Капітан, ознайомивши нічну зміну та дружинників з оперативною обстановкою, звернув особливу увагу на встановлення особи, яка викрала товар у Ленінському.

Відбувши чергування, Головко поїхав до продмагу. Упоравшись із замками, спільники стали набивати сумки… Андрій використав перевірений трюк – усі троє були у взутті більшого розміру. Рано-вранці вахтер знову стукав у його кімнату, а через кілька годин після закінчення слідчих дій Головко був у перекупниці.

Друга крадіжка наробила більше шуму, детективи почали влаштовувати засідки біля магазинів у глушині. Але весь район, по-перше, не покриєш. По-друге, підвозив оперів до місця засідки найкращий дружинник району. І Андрій, знаючи всі ризики, продовжував з помічниками зламувати сільські магазини.

Крах підприємства

Тим часом начальство давало нагоняї підлеглим за те, що не можуть упіймати зухвалу банду. Крадіжки траплялися, де не було засідок. Опера вже косо поглядали один на одного. Декілька власників 45-го розміру було затримано, але довелося відпускати – жодних більше доказів.

Але і Головко, зрозумівши, що йому можуть наступати на п'яти, вирішив змінити тактику. Трійця успішно «взяла» касу з денним виторгом кінотеатру «Батьківщина», а потім і касу районного культоргу… На правах ватажка Головко залишав собі левову частку видобутку, і підсобників це злило.

- Скільки можна в «шістках» ходити, - заявив одного разу один на ім'я Венька, спльовуючи лушпиння від насіння. - Коляне, давай самі щось обкрутимо.

Те, що Головко підробляв водієм у міліції, якийсь час допомагало відводити від нього підозри. azgaz.ru/autowp.ru/users/user13958

Те, що Головко підробляв водієм у міліції, якийсь час допомагало відводити від нього підозри. azgaz.ru/autowp.ru/users/user13958

Це було напередодні раннього Великодня, Андрія викликали на сесію, і його спільники вирішили використати момент. Інтерес викликав невеликий склад, де не було сторожа.

Із замками змовники впоралися. А от коли опинилися всередині, мало не завили від розладу. Навколо одні лотки з яйцями! Ну, захопили кілька блоків. А тут уночі після дощу зі снігом підморозило. Тікаючи, злодюжки ковзали, розгубивши частину видобутку. Вранці слідами жовтків та шкарлупи до Коляна навідався дільничний…

Малолітки спочатку йшли у відмову, але коли з ними попрацювали опера, зізналися. І розповіли, хто надоумив.

Студента-дружинника взяли просто у технікумі. На слідстві та в суді, незважаючи на очевидні речі, Головко провини не визнав, клявся комсомолом, що його підставили. Суд розцінив це як обтяжливу обставину.

За крадіжки в особливо великих розмірах, створення злочинного угруповання, втягування неповнолітніх у злочинність невідбутого автомеханіка засудили до 15 років позбавлення волі. А Венька з Коляном, з огляду на вік і каяття, вирушили до колонії для малолітків на 2 роки.