Кожного третього четверга травня українці по всьому світу відзначають День вишиванки - свято національної єдності, культури та глибокої поваги до традицій. У 2025 році ця дата припадає на 15 травня. Попри те, що це неофіційне свято і не передбачає вихідного, його активно підтримують у школах, університетах, офісах, державних установах та на вулицях українських міст і сіл.
- Це день, коли одягнути вишиванку — значить показати свою причетність до української ідентичності, незалежно від того, де ти живеш і ким працюєш. Спочатку наша сім'я брала участь у цьому святі лише формально. Але після повномасштабного вторгнення Росії воно стало для нас надзвичайно важливим, і ми обов'язково вдягаємо вишиті сорочки, - розповіла кореспонденту Коротко про жителька Запоріжжя Ганна Ковтур.
У 2025 році День вишиванки припадає на 15 травня. Цю дату не закріплено на рівні державного свята, але її щороку відзначають у третій четвер травня. Попри відсутність вихідного, кожного року українці активно долучаються до святкування — одягають вишиванки на роботу, навчання чи просто на прогулянку.
Ідея започаткувати День вишиванки виникла у 2006 році. Її запропонувала студентка Чернівецького національного університету Леся Воронюк. Вона надихнулася прикладом однокурсника, який регулярно носив вишиванку. Спершу сорочку одягли лише кілька студентів, але з кожним роком ідея поширювалась, і вже за десятиліття свято стало популярним не тільки в Україні, а й серед діаспори по всьому світу.
У 2023 році Леся розповідала кореспонденту Коротко про про те, що вона вже має у своїй колекції 500 вишиванок. За її словами, це як старовинні вишиті сорочки, так і сучасні вироби.
Вишиванки все більше входять у побут українців. Для деяких це одяг не лише на свята, але і у звичайні дні. Фото: Фото: facebook.com/vilnaNytka
Основна традиція Дня вишиванки — одягнути вишиванку як символ національної ідентичності. В цей день українці проводять флешмоби, паради вишиванок, фотосесії, благодійні акції на підтримку ЗСУ, майстер-класи з вишивки та лекції про значення символів. У багатьох містах організовують ярмарки та концерти, а в школах проводять тематичні уроки.
Окремо слід згадати українських військових: багато з них отримують вишиванки як обереги, зроблені руками волонтерів або надіслані з тилу.
Українська вишиванка має безліч цікавих фактів які розкривають її глибоке значення і унікальність у світі. Наприклад кожен регіон України має свій особливий стиль вишивки з унікальними орнаментами і кольорами які не повторюються з іншими областями.
На Полтавщині переважають ніжні пастельні тони і дрібні геометричні узори, тоді як на Буковині люблять яскраві кольори і багаті квіткові мотиви а на Чернігівщині характерна біла вишивка по білому полотну з тонкими візерунками.
Вважається, що кожен орнамент має символічне значення: зокрема, ромби уособлюють родючість і жіноче начало, хвилясті лінії — воду та життєвий шлях, хрести — захист і віру, а зірки — зв’язок з предками.
Здавна вишиванки не просто носили, а й виготовляли з дотриманням певних обрядів: вишивали тільки в доброму настрої, з добрими думками і молитвами, бо вважалося, що одяг вбирає енергетику рук, які його творять.
Також цікаво, що вишиванка ще в XIX столітті була елементом повсякденного вбрання, а не лише святковим. І навіть чоловіки носили її під піджаками як символ самоповаги і культурної гідності.
У 2015 році вишиванка стала модною темою в Європі завдяки українським дизайнерам, які представили її на світових подіумах, а у 2022 році, після початку повномасштабної війни, її стали активно носити як символ опору і культурного спротиву.
Тепер вишиванка — не просто одяг, а мовчазний прояв любові до Батьківщини, яку впізнають у всьому світі.