• Головна
• Суспільство

Фото: facebook.com/kalniete.sandra

На Майдані Незалежності побільшало патрульних поліцейських зі зброєю. Від ранку 16 травня вони офіційно охороняють жовто-блакитні прапорці, які встеляють тут геть усе. Народний меморіал – це неофіційна назва місця, де вшановують загиблих героїв, де плачуть, моляться і проклинають ворогів. Це "поле пам’яті" створили прості українці, не питаючи дозволу влади. І влада скорилася їх волі. Саме сюди, а не до гранітів чи бетону 10 травня прийшли схилити голови європейські лідери Еммануель Макрон, Кір Стармер і Фрідріх Мерц.

Як створювався Народний меморіал і яка може бути його подальша доля - у матеріалі Коротко про.

Варвари, як правило, це психічно хворі

За однією з версій, перший прапорець з ім’ям полеглого на війні коханого у газон на Майдані встромила дівчина, за іншою – хлопець на пам’ять про загиблу наречену. Як починалося, либонь, мало хто пам’ятає.

Віра Литвиненко, голова громадської організації “Серце нАЗОВні”. Фото: facebook.com/vera.20.95

- Коли ми в травні 2022 року прийшли сюди, тут уже були прапорці, - пригадує голова громадської організації “Серце нАЗОВні” Віра Литвиненко. – Ми зробили свої жовтого кольору, бо це символ полку, де воював мій син, і виклали їх у формі серця – серця «Азову». Відтоді взяли це пам’ятне місце під свою опіку. От нещодавно робили тут прибирання.

Поліцейську охорону Народного меморіалу виставили за наказом голови Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка. Це сталося після того, як якась жінка почала видирати з землі прапорці і перекидати вази з квітами. Віра Литвиненко каже, що це не перший такий випадок.

- Варварами, як правило, виявлялися психічно хворі або нестабільні люди. Є камери, їх знаходили, але охорона – це надійніше. Добре, що хоч на третьому році війни міська влада згодилася бути дотичною до стихійного меморіалу. Справа не тільки в тому, що хтось щось може пошкодити. Справа в тому, що самі люди, які створили і продовжують створювати ці поля скорботи, не завжди поводяться на них чемно. На засіданнях Координаційної ради  з меморіалізації, до якої я входжу, ми не раз порушували питання про те, що треба встановити якісь правила і рамки. Але влада не хотіла втручатися. Мовляв, там люди самі хазяюють.

Маленькі і великі прапори

Волонтери доглядають меморіал щодня – виполюють бур’яни, прочищають доріжки між секторами, ставлять на місце прапорці і… роблять зауваження.

- У нас же як це буває – хтось іде, щоби вище поставити прапорець в пам’ять про свого загиблого героя і при цьому валить інші прапорці. А ще мене дивує, чому люди великі прапори почали ставити. Це щоб показати, що цей герой вищий за інших? Ці великі прапори коли падають від вітру, то руйнують маленькі. Волонтерам завжди є робота…

Віра Литвиненко шкодує, що первісний стиль народного меморіалу порушений. Вона вважає, що тут не треба ставити портрети, бо фотографії вицвітають, рамки ламаються. Тут не має бути і могильних плит, які почали ставити після 2022 року. Але люди, які приходять вклонитися полеглим захисникам, про це не дуже замислюються.

Меморіал на Майдані – це не тільки місце скорботи. Тут немає мертвих, тут живуть душі воїнів – загиблих, але не скорених. Це – місце сили.

Початок меморіалу, 2022 рік. Фото надане Вірою Литвиненко

Традиція жива і має жити

Що найбільше болить – це стрімкість, з якою розростається народне місце шани. Прапорці, портрети, лампадки, квіти зайняли уже всі газони, оточивши і фігуру козака Мамая.  Страшно уявити, що буде, якщо війна скоро не скінчиться. А коли скінчиться, що станеться з оцим поминальним розмаїттям? Народні меморіали – це давня традиція. В різних країнах вони виникали на місцях трагедій, катастроф, загибелі видатних людей, а потім здебільшого перероджувались на офіційні пам’ятники.

- Ми не можемо передбачити, що з нами буде завтра, то і не треба далеко заглядати в майбутнє, - каже Віра Литвиненко. – Можна, звичайно, помріяти, що оце усе заллють бетоном, щось почнуть мурувати і хтось собі на цьому заробить. Але поки має бути, як є. Місце пам’яті потроху упорядковується. Прокладені доріжки, бригади розбивають газони на сектори і доглядають свої ділянки. Прапорці, які ми ставили у 2022-му, досі збережені, раз на два роки їх варто поміняти. Є не підписані прапорці, їх можна прибрати, щоб звільнити більше місця.

…Тут щодня запалюють лампадки і кладуть у вази квіти. Оглядаючи жовто-блакитне море, що хвилюється від вітру, тільки тут можна осягнути весь жах війни. Тисячі прапорців – то тисячі доль, які ніколи вже не збудуться.

- Цей меморіал виник з ініціативи людей, які приходили на Майдан. Він не був санкціонований органами державного управління, він дійсно є народним. Ми бачимо, що президент приводить сюди поважні делегації, і це свідчить, що традиція, започаткована народом, є живою, вона має жити далі, - наголошує історик, воїн ЗСУ Олександр Алфьоров.

Але Олександр нагадує, що матеріал, з якого створено меморіал, не вічний.

- Наведу приклад такого народного меморіалу на Алеї Героїв небесної сотні. Він теж виник стихійно – родичі ставили фотографії, свічки, а потім комплекс ошляхетнили до мінімальної архітектури. Так само вже зараз треба думати над тим, як зберегти меморіал і заразом зробити його елементом архітектури на Майдані Незалежності і всього Києва.  Місце пам’яті знаходиться на жвавому перехресті, де завжди багато людей, туристів,  іноземних делегацій. Без догляду, без захисту, воно може уподобитися старому сільському кладовищу з вицвілими фотографіями і штучними квітами.

На переконання Олександра Алфьорова, вже зараз треба думати – владі, архітекторам, художникам, громадськості - над проєктом, який дозволить Народному меморіалу зберегти свою унікальність і не перетворитися на прах.

Жінку, яка почала висмикувати прапорці, оперативно затримали. Фото: t.me/gunpKyiv

А як у світі

Америка

Після терористичної атаки 11 вересня 2001 року на башти Всесвітнього торгового центру люди приносили до руїн у Нью-Йорку квіти, фотографії загиблих, свічки та записки. З часом тут був зведений National September 11 Memorial & Museum – офіційний музей і меморіал. Будівництво тривало з 2006 по 2014 роки, згоду на нього дали і родичі загиблих.

Фото: wikipedia.org

Велика Британія

Британці з великою скорботою сприйняли звістку про загибель принцеси Діани. Тисячі людей несли до Букінгемського та Кенсінгтонського палаців квіти, свічки, дитячі іграшки. У 2000 році на честь народної улюблениці  був відкритий Princess Diana Memorial Playground – дитячий майданчик з прогулянковим маршрутом і фонтаном.

Фото: tripadvisor.com

Франція

Після теракту у редакції Charlie Hebdo (2015 рік) парижани приносили до будівлі редакції і на площу Республіки – символи свободи слова: плакати та олівці, а також квіти. Вандали кілька разів руйнували народний меморіал, але люди його відновлювали.

Фото: flickr.com/photos/jmenj

РФ

З 2015-го по 2017 рік на Великому Москворецькому мосту комунальники 70 разів нищили народний меморіал пам’яті опозиційного політика Бориса Нємцова, але люди відновлювали його знову. І досі в день вбивства Нємцова на мосту з’являються квіти і збираються опозиціонери.

Фото: flickr.com/photos/jmenj