• Головна
• Суспільство

Фото: city-adm.lviv.ua

"Це справжнісінька майстерня історій. І працюють тут ловці мрій", - так стверджує ветеран Андрій Каспшишак, який заснував видавництво «Мрієлов». А до цього – написав фентезійну книгу «Легенда про Вільних». Про те, яка історія лягла в основу цієї книги та хто став прототипами деяких персонажів, Андрій Каспшишак розповів Коротко про.

Прототипи - загиблі побратими та друзі дитинства

«Тривожні часи настали… Сили Мари могутнішають. Лицарі волі зійдуться з армією зла…». Це не художній опис української історії чи сьогоднішніх новин, а слова з книги «Легенда про Вільних», яку написав ветеран зі Львова Андрій Каспшишак. За основу роману автор взяв давню легенду, яку почув у дитинстві.

Книга «Легенда про Вільних» вийшла об’ємною, на 384 сторінки. Фото: city-adm.lviv.ua

- Тоді я був у дитячому таборі, і ось одного вечора при ватрі нам, тоді ще підліткам, розповіли історію про те, що у давні-давні роки на світі існувало дуже могутнє князівство, - розповідає Коротко про ветеран, видавець і письменник Андрій Каспшишак. – Його воїни перемагали у кожній битві, тому що були єдині, завжди стояли один за одного. Але злі духи посіяли зілля розбрату. Через це воїни перестали довіряти один одному, розсварилися, загубилися по світу. І втратили свою державу. Лише тоді, коли вони знову об’єднаються, зможуть відродити і своє рідне князівство.
Про боротьбу за рідний край Андрій знає з власного досвіду. Воював на передовій. Спершу служив у піхоті, а згодом потрапив у розвідку, де працював з дронами.
На війні в нього загострились проблеми зі здоров’ям, і під час служби Андрій тричі лежав із запаленням нирок у лікарнях в Краматорську та Бахмуті. В госпіталі, тільки вже в Харкові, почав писати свою «Легенду…». Працював над книгою 9 місяців. Вийшло 384 сторінки.

 «Легенда…» - підліткове чтиво, але дорослим любителям фентезі також сподобається. Хоча мусимо попередити: в книзі є і досить страшний момент. Дехто з юних читачів неабияк налякався, читаючи цей епізод.

Головними героями твору є 11-річні брат і сестра - Северин і Меланка,.

- А прототипами деяких персонажів виступили мої вже загиблі побратими і друзі дитинства, - каже Андрій Каспшишак. - Наприклад, Юрій Руф (український поет, видавець, сценарист, стрілець 24-ї бригади Короля Данила ЗСУ. Загинув від ворожого мінометного обстрілу 1 квітня 2022 року. – Авт) там не звичайний вояк, а велет із дворучним молотом. Мирослав Мисла (молодший лейтенант, командир взводу окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ» 93-ї ОМБр. Загинув 2 жовтня 2016 року поблизу села Кримське Луганської області під час мінометного обстрілу. – Авт.) – найкращий лучник. Також є Тарас Матвіїв (український журналіст, громадський діяч, військовий, Герой України посмертно. Загинув 10 липня 2020 року під час ворожого мінометного обстрілу поблизу с. Троїцького на Луганщині. – Авт.).

Про боротьбу за рідний край Андрій знає з власного досвіду. Воював на передовій. Фото: city-adm.lviv.ua

Ловці власних мрій

 «Легенда про Вільних» стала першою книгою видавництва «Мрієлов», яке заснував Андрій Каспшишак після повернення з фронту. Необхідну техніку для своєї справи чоловік придбав за допомогою Львівської міської ради, де діє програма ваучерної підтримки для започаткування чи розвитку власної справи ветеранів чи їх рідних.

- Назву видавництва придумала моя дружина Наталка, це, як уже очевидно, ловити мрії, - усміхається Андрій. – Скажу так: до війни і я, і вона мали абсолютно іншу діяльність, не ту, про яку мріяли з дитинства. Війна нагадала нам, що життя аж надто коротке. І важливо втілювати те, про що ти мріяв, не відкладати на пізніше.

А мріяв Андрій бути письменником. Пригадує, як його мама принесла пачку зошитів, на обкладинці яких було фото політикині Юлії Тимошенко на мотоциклі зі слоганом «Тільки вперед!». Ці зошити третьокласник Андрійко списав своїми історіями у стилі фентезі.

- Я завжди казав, що буду письменником, але в 11-му класі піддався на вмовляння рідних і вчителів, які переконали мене у тому, що потрібна солідна професія, - пригадує Андрій. - Відповідно, своє письменництво я закинув. У моєї дружини схожа історія, тільки вона мріяла бути ілюстраторкою, навіть закінчила художню школу. І лише зараз ми займаємося тим, до чого лежить душа.

- Видавництво – це прибуткова справа? – запитуємо.

- Поки що всі зароблені кошти переінвестовуємо, - пояснює власник «Мрієлова». – До кінця цього року плануємо видати ще 5 книг. Зараз у продажі все ще є моя книга «Легенда про Вільних (490 грн) і «Космотато» Вікторії Задорської (330 грн). От зараз в літредактора вже знаходиться цікавезна книга про, скажімо, фантастику на війні. Авторка твору дослідила те, чому ми називаємо росіян орками і чи це має сенс, чи ні. Або чи можна порівнювати путіна з Волдемортом. Така цікава аналітика. Відверто кажучи, у видавництво надсилають багато гарних текстів. Але, умовно, про далекі Ісландію, Велику Британію і їхню міфологію. Я не бачу сенсу цього видавати, навіть якщо це буде прибутково. Ми живемо в Україні, у нас є своя цікава міфологія. І нам треба розвивати своє.

А взагалі у «мрієлова» Андрія Каспшишака багато мрій. У майбутньому хоче створити анімаційну студію. Почав з малого: в тандемі з дружиною Наталкою створили буктрейлер до книги «Легенда про Вільних».

До речі

«Трійка» найцікавіших книг, за версією «мрієлова»

Можна безкінечно дивитися на три речі: як горить вогонь, тече вода, і… як читають підлітки. Це, звісно, жарт. Тому що насправді підлітки читають мало.

- І я розумію, чому це так, - каже Коротко про Андрій Каспшишак. – Надто всього багато покладено на дітей підліткового віку: навчання, гуртки, вступ. Але важливо й інше: для підлітків має бути цікава література.

- Андрію, якщо згадали про цікаві книги, то назвіть свої три найбільш улюблені, - запитуємо.

- Я мало кого здивую своєю відповіддю, - сміється. – Звісно, увесь «Гаррі Поттер». Недарма він такий популярний, на ньому виросли покоління мрійників, які дотепер чекають листа з Гогвортса. І навіть сучасні діти читають і в захваті від книг цієї серії. Наступна – це «Володар перстнів» Дж. Р. Толкіна. Я виріс на цій книзі. І ще з улюблених - «Захар Беркут» Івана Франка. Насправді мені бракує книг про українську культуру. І це, власне, те, що ми шукаємо.

Назву видавництва «Мрієлов» придумала дружина Андрія Наталка. Це, як очевидно, ловити мрії. Фото: city-adm.lviv.ua