Горбатий кит встановив рекорд, подолавши понад 15 000 км за 22 роки
Горбатий кит за 22 роки проплив більш ніж 15 000 км, перемістившись із вод біля Бразилії до узбережжя Австралії. Дослідники вважають, що це може бути найдовша зафіксована міграція окремої особини морського ссавця. Про це пише The Guardian.
Кита вперше сфотографували у 2003 році в районі Абролоський банк - головному місці розмноження горбатих китів біля узбережжя північно-східного штату Баїя. У вересні 2025 року його знову зафіксували в затоці Херві-Бей, що відповідає приблизно 15 100 км подорожі.
Стефані Стек, аспірантка Університет Гріффіта і співавторка нового дослідження, опублікованого в журналі Royal Society Open Science, назвала це "надзвичайним випадком - сфотографувати кита, який подолав таку відстань, цього ніколи раніше не траплялося". За її словами, "цього конкретного кита не бачили 22 роки, і це саме по собі вже вражає.
Кита вдалося ідентифікувати завдяки фотоархіву на платформі Happywhale, куди дослідники та громадські спостерігачі завантажують знімки китів. Індивідуальних тварин розпізнають за хвостовими плавцями (флуками), які у кожного кита унікальні. Хвостовий плавець горбатого кита "унікальний для кожної особини, подібно до відбитків пальців у людини". Його можна впізнати за формою, візерунком чорно-білої пігментації та характерними шрамами.
Крім того, іншого кита також сфотографували у затоці Херві-Бей у 2007 році, а потім знову у 2013 році. Ще через шість років його зафіксували біля узбережжя міста Сан-Паулу. Відстань між цими двома районами розмноження становить близько 14 200 км.
Дослідники зазначають, що це перший зафіксований двосторонній обмін між популяціями горбатих китів Бразилії та східної Австралії. Зп словами вчених, "інтервали повторних спостережень у шість і 22 роки свідчать, що це рідкісні, можливо навіть одноразові події протягом життя, а не регулярні міграційні зміни".
Вчені зазначили що аналіз базувався на 19 283 фотографіях хвостових плавців, зібраних між 1984 і 2025 роками у східній Австралії та Латинській Америці. Ці два кити становили лише 0,01% ідентифікованих особин. Проте одна з проблем фотоідентифікаційних досліджень у тому, що вчені мають лише дві точки - початок і кінець. Вони не знають, що відбувалося між ними. Зокрема, реальний маршрут міг бути довшим за пряму відстань між Бразилією та Австралією, і що невідомо, якими шляхами кити рухалися.
Міграція австралійських горбатих китів проходить між кормовими районами в антарктичних водах і місцями розмноження біля Великого Бар’єрного рифу. Щороку вони здійснюють повний цикл міграції приблизно на 10 000 км.
- 6 травня видання SuperExpress писало, що горбатий кит Тіммі, за спробами врятувати якого уважно стежили по всій Європі протягом кількох тижнів, ймовірно, загинув.
- У березні Національний антарктичний науковий центр повідомляв, що горбатий кит влаштував "шоу" для українських полярників, виконавши понад 50 стрибків.
