Варення з репутацією делікатесу. Полуничне? Малинове? Трояндове! Про те, чому варення з троянд раптом стало популярним, які сорти троянди підходять для приготування цього делікатесу, і рецепт смачного конфітюру читайте у матеріалі Коротко про.
Акуратні баночки з варенням вишикувалися на продуктовій полиці одного з магазинів на столичному Бессарабському ринку.
- Маю варення на будь-який смак, але найчастіше питають за трояндове, - розповідає Коротко про продавчиня Олена. – Ось маю ще кілька баночок. Вартість від 250 грн за 200 грамів. Купують не стільки собі, як на презент.
Трояндове варення сьогодні дійсно у тренді. І неабияку роль тут відіграли соціальні мережі. Баночки з рожевим варенням, квіткові десерти, круасани чи пампухи з трояндовою начинкою мають дуже фотогенічний вигляд. Через Instagram і TikTok цей продукт отримав нову хвилю популярності.
А ще люди дедалі більше цікавляться традиційними та локальними продуктами. Після багатьох років захоплення екзотичними десертами багато хто повертається до рецептів, які використовували бабусі та прабабусі. Варення з троянди якраз належить до таких гастрономічних символів.
Крім того, трояндове варення часто сприймають як елемент розкоші та романтики. Це гарний подарунок або сувенір, можливість цікаво почастувати гостей.
Варення з троянд має значно старішу та цікавішу історію, ніж може здатися на перший погляд. Але спочатку згадаймо про головний інгредієнт цього десерту.
Троянда – одна з найдавніших культурних рослин на Землі. Уявіть: археологи знаходили її зображення на фресках і предметах побуту, яким понад чотири тисячі років!
Батьківщиною цієї розкішної квітки вважають територію сучасного Китаю. І там її почали вирощувати не лише заради краси, а й для виготовлення пахощів, лікувальних настоянок та кулінарних страв.
Поступово культура вирощування троянд поширилася до Стародавньої Греції та Риму. Римляни буквально обожнювали троянди: прикрашали ними будинки, купальні, святкові столи та навіть військові тріумфи.
Згодом «трояндова лихоманка» поширилася по всій Європі, і ця квітка стала королевою садів і символом розкоші, кохання та витонченості.
А що в Україні? На українських землях троянди активно вирощували ще за часів шляхетських маєтків. Поступово ці квіти з'явилися і в сільських квітниках.
Для приготування варення використовують тільки певні сорти. Фото: ФБ Саджанці троянд «Rose Bloom» Роуз Блум
Коли саме і де вперше приготували трояндове варення – невідомо. Хоча різноманітні солодощі з трояндових пелюсток готували у Персії, тобто на території сучасного Ірану. Зрештою, у східній кухні троянду використовували всюди, де фантазія дозволяла. З ароматної квітки робили сиропи, шербети, напої, цукати, косметичну воду.
З мандрівниками і купцями рецепти поширилися Балканами, Кавказом та країнами Східної Європи. Особливо популярною продукція з троянд стала в Болгарії. Там і дотепер культ цієї квітки. Щороку в Болгарії проводять фестивалі збору рожевих пелюсток, а трояндове варення є одним із національних гастрономічних символів.
Завдяки балканським і турецьким кулінарним впливам трояндове варення засмакувало українцям. Рецепти цього десерту були у кулінарних книгах Галичини та Наддніпрянщини наприкінці XIX - на початку XX століття.
Для приготування варення використовують тільки певні сорти. Головна вимога - сильний природний аромат. Найчастіше для варення беруть троянди сорту Конт де Шамбор, Ісфахан, також дамаську, французьку, зморшкувату троянди і окремі сорти шипшини з ароматними пелюстками.
Натомість сучасні декоративні квіти з великими бутонами часто мають слабкий запах і не дають бажаного смаку.
Для варення трояндові пелюстки збирають рано-вранці, коли вони найбільш насичені ефірними оліями. І беруть тільки квіти, не оброблені хімічними препаратами. А ще перед приготуванням із пелюсток зазвичай видаляють світлу нижню частину, бо вона може надавати гіркоти конфітюру.
Для варення трояндові пелюстки збирають рано-вранці, коли вони найбільш насичені ефірними оліями. Фото: ФБ Саджанці троянд «Rose Bloom» Роуз Блум
Хоча варення залишається солодким десертом, трояндові пелюстки містять чимало корисних речовин. У них є:
Трояндове варення здавна використовували як домашній засіб при застудах, болю в горлі та занепаді сил. Ефірні олії троянди мають легку заспокійливу дію. Сам аромат допомагає зменшувати напруження та покращувати настрій.
Деякі дослідження свідчать, що антиоксиданти, які містяться в пелюстках, можуть допомагати організму боротися зі стресом. Водночас лікарі наголошують: варення не є ліками і не може замінити повноцінного лікування.
Попри користь, трояндовим варенням не треба об’їдатися. Однієї чи двох чайних ложок на день цілком достатньо, щоб насолодитися смаком і ароматом.
І взагалі не можна смакувати варенням людям із цукровим діабетом, тим, хто має алергічні реакції на квіти чи ефірні олії.
Зібрати пелюстки, промити, просушити від зайвої води. Засипати цукром, ретельно перемішати. Додати лимонну кислоту, знову перемішати. Суміш трохи змінить колір, так і має бути. Пересипаємо у каструлю і відправляємо на плиту. Варимо до кипіння на середньому вогні. Після того як закипіло, нехай провариться ще 15-20 хвилин. Опісля знімаємо з плити, відставляємо на пів години, аби трохи остудилося.
Щоб варення було густим, суміш знову ставимо на плиту, повторно доводимо до кипіння, проварюємо 15 хвилин, остуджуємо. Тепер можна варення розливати у заздалегідь простерилізовані банки. Закручуємо кришками, перевертаємо, накриваємо старою ковдрою чи рушником. Нехай вистигає. Наступного дня варення готове до зберігання у підвалі чи коморі.