Завантажити ще

Резонансні рішення місцевих рад: що за ними стоїть?

Резонансні рішення місцевих рад: що за ними стоїть?
Фото: facebook.com/kyiv.city.council

Понад п'ять години депутати Київради витратили 20 січня на те, щоб затвердити одне-єдине рішення. Але яке! 62 міські обранці підтримали звернення Київради до Верховної Ради, президента та Офісу генпрокурора з вимогою припинити політичні переслідування. У списку гнаних лише одне прізвище - п'ятий президент України Петро Порошенко - і згадка про «інших опозиційних політиків, мерів міст та представників місцевого самоврядування, ЗМІ».

Звернення без зворотної реакції

Якщо ви думаєте, що подібних рішень міськрада до вчорашнього дня не приймала, то глибоко помиляєтеся. Вже років десять, як місцеві ради, періодично голосують аж ніяк не за питання місцевого значення. Згадаймо лише останні яскраві приклади.

У червні 2020 року Львівська облрада прийняла звернення до президента Володимира Зеленського та спікера парламенту Дмитра Разумкова із закликом припинити політичні переслідування в Україні. Депутати апелювали, що відкриття понад 20 кримінальних проваджень, у яких згадується прізвище п'ятого президента України Петра Порошенка, – це гоніння опонентів влади. Тут же згадувалося і про кримінальні провадження проти одеського активіста Сергія Стерненка, про бездоказове затримання та утримання під вартою підозрюваних у справі про вбивство Павла Шеремета Андрія Антоненка та Юлії Кузьменко, про звинувачення на адресу екс-нардепа Тетяни Чорновол, бойового генерала Дмитра Марченка, парламентаря Володимира В'ятровича, екс-міністра інфраструктури Володимира Омеляна.

У лютому минулого року депутати Львівської облради звернулися до президента Володимира Зеленського із вимогою повернути Степану Бандері звання Героя України. У грудні депутати цієї ж облради та їхні колеги з Рівненської області голосували за заклик до президента та Верховної Ради щодо відновлення історичної справедливості – необхідності перейменувати Російську Федерацію на Московію.

Ще було одне «мовне» звернення до президента. Знову ж таки депутати Львівської облради у травні 2019 року вимагали, щоб глава держави Володимир Зеленський не використовував російську мову у спілкуванні на публіці.

"Чинне законодавство дає змогу депутатам місцевих рад робити заяви, звернення, якщо вони мають громадський резонанс. А ось із вимогою щодо усунення порушення законності депутати місцевих рад можуть звертатися до «відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування», - пояснює юрист Тетяна Ярош. Також вона зазначає, що потрібно звертати увагу на статус документа – це депутатський запит, звернення чи просто заява.

У зверненні щодо припинення політичних переслідувань Петра Порошенка та Ко жодного терміну для відповіді не зазначено. Більше того, на офіційних джерелах інформації знайти текст заяви/депутатського запиту не вдається. На сайті Київради її немає (станом на 10.00 21 січня)!

Що ж до попередніх звернень міськрад, про які ми згадували, то деякі зрушення щодо них є. Так, президент Володимир Зеленський перейшов у публічному спілкуванні на 99,9% українською мовою.

Також у липні 2021 року група з 70 депутатів від різних фракцій зареєструвала проект ухвали про відзначення 80-річчя створення УПА, у тому числі і присвоєння Степану Бандері звання Героя України. Але поки що ця законодавча ініціатива лягла під сукно, навіть не пройшла обговорення у профільному комітеті Верховної Ради.

Щодо перейменування Росії на Московію, то ця ініціатива померла в зародку.

Об'єднання опозиції та гра Кличка

Якщо брати політичну складову подібних заяв, то більшість із них, за словами експертів, робляться заради хайпу та підтримки тонусу електорату. Розрахунок такий: депутати певної політичної сили сканують настрій суспільства та аналізують, які заяви їм сподобалися б. Потім роблять такі заяви з трибун місцевих рад, обрамляють їх у звернення до президента, парламенту, уряду тощо, і байдуже, що не буде зворотної реакції. Але сам факт такого звернення дає можливість побути деякий час на гребені інформаційної війни, закріпити в умах свого виборця потрібний політичний образ політсили або окремого депутата.

Але частина резонансних рішень місцевої влади може свідчити про зміну кулуарних політичних домовленостей. Так, рішення Київради від 20 січня може вказувати на те, що продовжується процес об'єднання частини так званих опозиційних партій, як і на те, що мер Києва Віталій Кличко визначився, з ким він.

- Можна прогнозувати, що «Голос» та «Європейська солідарність» почнуть синхронно голосувати як у парламенті, так і в місцевих радах. А це може змінити місцеві політичні розклади, – аналізує політолог Віктор Таран. – Проголосувала за рішення і фракція «Єдність», яка орієнтується на Кличка (не кажучи вже про фракцію «Удар»). Якби Кличко не дав команди – вони не голосували б. Так, він (Кличко) мовчав, не їздив до аеропорту, не був під будівлею суду. Але голосування показало – Кличко веде війну з Банковою на боці Порошенка.

Експерт не виключає, що за таку витівку «слуги» можуть знову порушити питання про негайний розгляд законопроекту про столицю, яким розділяються повноваження мера Києва та голови КМДА. Кличко ризикує втратити одну посаду, залишившись лише столичним мером, який має дуже скромні повноваження.