Організаційна реформа ЗСУ: навіщо бригади об'єднують у корпуси
Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський анонсував початок переходу української армії на корпусну систему формування. Питання про перехід ЗСУ на структуру "батальйон-бригада-корпус" назрівало вже давно. Основна мета – це реформування системи управління Збройних Сил України. Це має покращити комунікацію між підрозділами, а також прискорити ухвалення рішень та зробити управління більш гнучким.
У чому сенс такої перебудови, Коротко про пояснює військовий експерт Олександр Коваленко.
Корпус ефективніший в управлінні
– Що таке корпусна система?
Олександр Коваленко. Фото: vzglyad.az
– Це система формування управління армії, де центральною одиницею є корпус. Він формується за принципом "батальйон-бригада-корпус". Корпуси – це великі військові формування (15-20 тисяч чоловік), здатні виконувати широкий спектр завдань. І вона запроваджує більш централізовану систему управління.
– А яка система у нас діє зараз?
– Зараз у нас діє бригадний принцип, коли найбільшим військовим формуванням є бригада (3-4 тисячі осіб). І бригада безпосередньо підпорядковується Генштабу. Але ми протистоїмо армії, яка має дивізійну систему управління, яка формується за принципом "батальйон-полк-дивізія". І людей у них набагато більше.
Наразі управління росіян більш злагоджене
- Тож чим викликана така реорганізація в армії?
- На сьогодні російське угруповання в Україні – це десь 680 тисяч людей. Коли у 2022 році тільки-но розпочиналася війна, це було десь 180 тисяч осіб, які наступали батальйонно-тактичними групами (1500-2000 осіб). І для протидії їм тоді було достатньо бригад.
Але зараз на фронті в зоні відповідальності однієї російської дивізії може перебувати 3-4 українські бригади. А це означає, що велика дивізія з управлінням в одному центрі протистоїть роздробленій на три бригади нашій стороні. Тобто координація та управління у нас менш ефективні. І найслабші місця у нашій обороні у такому разі – це стики зон відповідальності бригад на фронті. На відміну від ворога, де система управління більш злагоджена в рамках дивізії.
Тому й вирішили перейти на корпусну систему, що дозволяє ефективно управляти військами. Тобто корпус – це централізоване керування бригадами центром – Генштабом.
Головне – ефективний командир
– А чому ми не повертаємо дивізійну систему, яка була раніше?
- Взагалі дивізійна та корпусна система схожі. У СРСР також були корпуси в армії. Різниця в тому, скільки сил і засобів використовується. Але у Генштабі обрали корпуси.
– А на Заході яка система?
- У США та багатьох інших західних країнах теж діє корпусна система.
- Тобто запровадження корпусної системи дасть позитивний результат?
- Так, але складність реалізації цієї системи полягає у керівництві. Тобто на чолі корпусів мають стояти професійні та ефективні командири.
Армійський корпус — це велике військове з'єднання, яке включає різні роду військ і підрозділів забезпечення. Зазвичай до його складу входять механізовані (мотострілкові, стрілецькі, піхотні, мотопіхотні) з'єднання, частини та підрозділи інших родів військ, спеціальні війська, органи управління та забезпечення. Механізовані з'єднання є основними ударними силами корпусу. Вони складаються з танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів та іншої техніки.
До корпусу можуть входити артилерійські, зенітні, інженерні, розвідувальні та інші підрозділи, що забезпечують підтримку та виконання завдань. Корпус може містити підрозділи зв'язку, радіоелектронної боротьби, хімічного захисту та інші спеціальні війська, які забезпечують виконання специфічних завдань. До складу корпусу входять штаб, тилові служби, медичні підрозділи та інші органи, які забезпечують управління, логістику та всебічне забезпечення діяльності корпусу.
