• Головна
• Політика

Фото: 5.ua

Шпигуни, спецслужби, геополітика та мовне питання можуть остаточно посварити Україну та Угорщину. Детективні пристрасті вже клубляться по обидва боки Карпатських гір, і в них намагалася розібратися кореспондентка Коротко про.

Чиє Закарпаття?

З чого все почалося? З того недавнього моменту, як Служба безпеки України заявила про викриття шпигунської мережі військової розвідки Угорщини на Закарпатті? Чи з висилки двох українських дипломатів із Будапешта з ярликом шпигунів? Чи зі збиття українського дрона, яке чи то було, чи то не було?

Копнемо трохи історичного ґрунту та пошукаємо коріння конфлікту там.

До початку минулого століття Закарпаття входило до складу Угорщини – до Тріанонського договору 1920 року між країнами-переможницями у Першій світовій війні та зазнавшою поразки Угорщиною (як правонаступниці Австро-Угорщини). Угорщина виплатила чималі репарації та втратила дві третини території, включаючи цей регіон, що відійшов до Румунії (Трансільванія, де проживає близько 1,2 млн етнічних угорців), Чехословаччини, а потім до СРСР та України.

Досі деякі націоналісти в Угорщині сприймають Закарпаття як історично угорську територію. І, відповідно, постійно вимагають для своїх земляків більше мовних прав, культурної автономії і, в деяких випадках, навіть територіальної автономії (наприклад, для секеїв – субетнічної групи угорців, які живуть у Румунії). Аналогічно і в Словаччині, де мешкають 450 тисяч угорців - близько 8% населення. Будапешт теж їй ставить ультиматуми, хоч і не так різко, як Україні. Просто Угорщина товаришує зі Словаччиною у рамках Вишеградської групи.

У Береговому багато мешканців - етнічні угорці, тут є навіть Закарпатський угорський інститут. Фото: ФБ Закарпатський угорський інститут

І грянув грім

До середини 10-х років ХХІ століття угорці в Україні кількістю близько 150 тисяч жили собі та й жили. Берегове, Мукачево, Ужгород і десятки прикордонних сіл говорили українською, російською та угорською мовами, бігали тишком через кордон, провозили контрабанду, на яку старанно заплющували очі прикордонники, і загалом таке життя влаштовувало багатьох.

Пробний постріл пролунав 2017-го, коли Україна ухвалила Закон про освіту, який зобов'язав школи з навчанням мовами меншин (включно з угорською) поступово переходити на українську мову у старших класах. Угорщина заявила, що це порушує права угорців на освіту рідною мовою та суперечить міжнародним стандартам. І з цього моменту Будапешт почав блокувати засідання комісії "Україна – НАТО", вимагаючи відновлення прав угорців. І сильно заважати євроатлантичній інтеграції України.

Уже серйозно стрельнуло 2018-го, коли українські медіа опублікували відео, в якому громадяни України в консульстві Угорщини в Береговому отримували угорські паспорти та присягали на вірність Угорщині.

Пролунала дипломатична криза, бо Україна не визнає подвійне громадянство, та й взагалі виглядало це підленько. Україна вислала угорського консула, Угорщина відповіла аналогічно. Українські спецслужби почали розробляти версію, що Угорщина використовує паспортизацію для посилення впливу на Закарпаття.

За два роки під час місцевих виборів на Закарпатті СБУ провела обшуки у представників угорських організацій, підозрюючи їх у підтримці сепаратистських настроїв. Угорщина назвала це «антиугорською кампанією» та загрозою угорській меншості. Доказів шпигунства не знайшлося, але осад, як кажуть, залишився.

І вже цього року угорський журналіст Саболч Паньї відкрито заявив, що угорські спецслужби з 2023 року активно збирали розвіддані про Україну, передаючи їх у пул НАТО.

В Україні не те щоби сильно здивувалися, але вже однозначно було зрозуміло: Угорщина бажає загострення. І проросійська риторика президента Орбана в ЄС тому є прямим підтвердженням. До речі, сам Орбан неодноразово заявляв, що СБУ об'єдналася з угорською опозиційною партією «Тиса» з метою…. ну припустимо, з метою змови проти уряду. І народ має підтримати свого лідера!

Народ Угорщини, яка переживає неслабкий економічний спад, мляво поставився до таких прудких ініціатив свого глави. Здебільшого нарікали йому за те, що у важкий для країни час він, замість того щоб піднімати економіку, займається якимись теоріями змови.

Затримані у Береговому люди раніше служили у ЗСУ. Фото: Стоп-кадр СБУ

А чи був дрон?

Угорську владу невдоволення народу не зупинило. Шпигунський скандал вийшов на новий рівень.

9 травня СБУ оголосила про викриття агентурної мережі військової розвідки Угорщини, яка діяла на Закарпатті. Серед затриманих був 40-річний ексвійськовий з Берегового, завербований у 2021 році, та колишня військовослужбовиця ЗСУ. Їм висунуто звинувачення у державній зраді, що загрожує довічним ув'язненням. Вони збирали інформацію про військову безпеку регіону, уразливість ППО, вивчали настрої місцевого населення щодо можливої ​​появи «угорських миротворців».

СБУ задокументувала зустрічі одного з агентів із куратором в Угорщині, під час яких передавалися готівка та інструкції. Особу куратора встановлено - кадровий співробітник військової розвідки Угорщини, але його ім'я публічно не розкрито.

Цього ж дня Угорщина оголосила про висилку двох українських дипломатів Юрія Керничного та Дмитра Кричфалуші, звинувативши їх у шпигунстві під дипломатичним прикриттям. Україна відповіла тим же.

Також у Будапешті було затримано та депортовано громадянина України, колишнього дипломата Сергія Олександрова, якого угорська влада теж запідозрила у шпигунстві. Угорські спецслужби зупинили його автомобіль, витягли чоловіка силою та відвезли у невідомому напрямку. Затримання супроводжувалося демонстративними діями: відео, де Олександрова в наручниках ставлять навколішки, було опубліковано на офіційних сторінках влади у соцмережах, і це сприйняли як сигнал Києву.

Олександров перебував в Угорщині як приватна особа, його дружина є співвласником українського ресторану у Будапешті, і це додає побутовий контекст до історії.

12 травня Угорщина скасувала заплановані консультації з Україною з питань прав угорської меншини на Закарпатті. Держсекретар МЗС Угорщини Левенте Модьор заявив, що звинувачення Києва підривають довіру і унеможливлюють переговори.

За кілька днів з'явилася інформація, що над виноробним регіоном Токай в Угорщині ще 9 травня було збито український дрон. ЗМІ посилалися на джерела у розвідці, які запевняли, що БпЛА також вів розвідку та був збитий засобами ППО. Хтось стверджував, що це не військовий дрон, а контрабандистів, які налагодили повітрям нелегальні поставки сигарет в Україну.

У результаті Міноборони Угорщини взагалі спростувало повідомлення про збитого українського безпілотника, заявивши, що винищувачі піднімалися у повітря, щоби супроводити планер, який збився з маршруту через погодні умови.

Українського ексдипломата в Угорщині затримували показово та з яскравою картинкою. Фото: скріншот із відео угорської розвідки

П'ять спецслужб та одна пара чиїхось вух

Те, що Угорщина серйозно взялася за Україну, вже не підлягає сумніву. Але навряд чи невелика, не особливо самостійна і слабка в частині військової підготовки держава сама зважилася б на таке протистояння – не лише з Україною, а й із Євросоюзом, який «вписався» за неї. А реформування системи безпеки в 2010-х, в результаті якої в 9,6-мільйонній Угорщині нишпорять одразу п'ять (!) спецслужб, дозволяє зрозуміти, чиї вуха стирчать зі всіх шпигунських операцій - тієї держави, яка впровадила "особіста" у прем'єр-міністри і вже десять років ловить «шпигунів» і «диверсантів» у книжках.

Для довідки: безпеку Угорщини захищають Військова національна служба безпеки (KNBSZ), Управління захисту конституції (AH), Національна захисна служба (NVSZ), Центр боротьби з тероризмом (TEK), Спеціальна служба національної безпеки (NBSZ) та Національний інформаційний центр (NIK).

Навіщо все це треба?

Орбан втрачає владу та популярність – його риторика не дуже подобається угорцям. Тому потрібна «невелика переможна війна», нехай навіть псевдошпигунська, щоб народ прозрів і припав до широких грудей свого лідера. Рейтинг партії Орбана «Фідес» впав минулого року до жалюгідних 27% (і це з 90%!), і зараз ледве дотягує до 37%. Наступного року в Угорщині заплановано парламентські вибори. Все зрозуміло та логічно.

Угорщина хоче дружити з Росією. Росії на Угорщину начхати. Але так і бути, хай майбутній васал покаже, на що він здатний – хай зіпсує нерви Україні. Водночас і увагу відверне на себе.

Якщо тиск на Україну не вплине, Угорщина може звернутися за захистом «угорськоговорящих громадян, які проживають на тимчасово окупованій Україною території Угорщини». До Росії, наприклад, із проханням про «миротворців». Далі – за вже обкатаною схемою, запровадженою у 2014 році на Донбасі.

У будь-якому разі це не остання угорська провокація в українському напрямку, очевидно, що будуть ще.