Весняні політичний та військовий сезони у світі та Україні не принесли очікуваного результату. Анонсовані мирні переговори Дональда Трампа щодо припинення війни фактично закінчилися провалом.
Натомість спостерігається нова ескалація на фронті та посилилися обстріли українських міст. Російський диктатор Путін вкотре дав зрозуміти, що не збирається припиняти війну, продовжуючи висувати наперед нездійсненні вимоги, а на фронті тим часом готує новий наступ.
Журналіст Коротко про розбирався в дипломатичних та військових результатах весни і головне – чого варто очікувати влітку.
Цієї весни багато хто сподівався хоча б на початок мирних переговорів. Адже президент США так тиснув на Україну, щоб Київ пішов на поступки заради миру, аж до відмови від територій та вступу до НАТО. Навіть звинуватив Зеленського мало не у розв'язанні війни.
Втім, саме Росія показала, то вона й не збирається закінчувати війну. І взагалі, начхати хотіла на ці мирні переговори. Так, на переговори до Туреччини РФ відправила делегацію, члени якої навіть не уповноважені були ухвалювати будь-які рішення. Не кажучи вже про те, що Путін туди їхати і не збирався. Він відмовився від 30-денного перемир'я, більше того, посилив вогонь. Останніми днями Росія невпинно атакує українські міста та об'єкти сотнями дронів і десятками крилатих та балістичних ракет.
Отже, єдиним досягненням т.зв. переговорів у Туреччині став обмін полоненими за такою формулою «1000 на 1000».
Проте аналітик-міжнародник Українського інституту майбутнього Ілля Куса вважає, що, незважаючи на невдачі, головним підсумком цієї весни стало поновлення треку мирних переговорів.
– Це перезапуск мирного процесу, початок мирних переговорів з моменту 2022 року та, по суті, визначення переговорної рамки – хто на що готовий піти. Сторони визначили свої "червоні лінії", які ніхто не готовий порушувати. Це головний підсумок весни. Потрібно визнати, що зараз немає результату цих зусиль. Але процес продовжуватиметься паралельно з бойовими діями на фронті. Фактично це завжди так було в історії збройних конфліктів. Але в будь-якому разі до кінця 2025 року жодних серйозних зрушень у мирному процесі очікувати не доводиться, - вважає експерт.
Обмін військовополоненими «1000 на 1000» став головним позитивним підсумком весни. Фото: ТГ Володимир Зеленський
Трамп, після його висловлювань про те, які вони з Володимиром (Путіним) друзі і який під час переговорів із російським диктатором ніяк не хотів закінчувати розмову, раптово почав прозрівати. В одному з постів у своїй соцмережі Truth Social за 26 травня він написав, що «з Путіним щось сталося. Він став зовсім божевільним!». Навіть більше, Трамп почав підозрювати, що Путін хоче захопити «всю Україну».
Також Трамп заявив, що розглядає запровадження нових санкцій та тарифів, якщо Путін не припинить агресію. А в Сенаті США не збираються чекати на рішення президента, там уже готують жорсткий законопроєкт із "руйнівними" санкціями проти Москви та її "друзів".
Політолог Володимир Фесенко нагадує, що не можна вірити всім емоційним заявам Дональда Трампа.
- Сьогодні він може сказати одне, завтра - друге, післязавтра - третє. У середині травня у нас всі збудилися, коли він сказав, що має підозру, що Путін водить його за ніс і так далі. І всі вже вирішили, що Трамп змінив ставлення до Путіна. Але потім Трамп знову сказав, що він вірить, що Путін хоче припинити війну, - вважає експерт.
Якщо Росія раптом припинить вогонь, Трамп знову заговорить про те, що російський президент хоче миру.
- Тому якщо завтра раптом, а це вже очікується, Росія представить свій нібито компромісний варіант пропозиції щодо завершення війни, Трамп знову може вирішити, що Путін хоче миру. Особливо, якщо вони зроблять паузу в обстрілах України. Трамп знову вирішить, що все гаразд, Путін до нього прислухався і можна й надалі продовжувати переговори. Тому не варто робити висновки через окрему емоційну реакцію Трампа. Він не знає, що з цією війною робити, у нього немає рецепта, на жаль, – наголошує Володимир Фесенко.
Щодо санкцій, то, на думку Володимира Фесенка, це все одно що дробина проти слона. Тому що обсяг торгівлі між США та Росією мінімальний - там трохи більше 3 мільярдів доларів, і це ніяк не вплине на Росію. А законопроєкт сенатора-республіканця Ліндсі Грема про введення 500%-х мит проти країн, які торгують з Росією, на його думку, це взагалі не реально.
- Такі тарифи проти Китаю і навіть проти Індії американці не вводитимуть. З Китаєм вони зараз, навпаки, домовляються про компроміс, – каже політолог.
Але згодом президент США може змінити ставлення до російського диктатора.
- Якщо Трамп повторюватиме цю емоцію роздратування, невдоволення Путіним сьогодні, завтра, післязавтра, через тиждень, і якщо це буде стійка його реакція, критичне ставлення до Путіна закріплюватиметься. Тоді виникнуть передумови зміни позицій Трампа. А санкційний пакет проти Росії у Білому домі підготовлено, і Трамп може ввести його навіть без схвалення Конгресу, – вважає експерт.
Але для нас, на його думку, важливими є не лише санкції проти Росії. Головний пріоритет – це американська зброя та боєприпаси. Ракети для систем ППО "Патріот", артилерійські снаряди.
- Саме відновлення постачання американської зброї Україні може бути найефективнішою відповіддю Трампа, - прогнозує політолог.
Європа вже запровадила 17-й пакет санкцій щодо Росії, але експерти називають його відверто слабким. У наступному пакеті планують відключення близько 20 російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, а також зниження цін на російську нафту і введення заборони на газопроводи "Північний потік". План такий: запропонувати "Великої сімці" знизити граничну ціну на російську нафту до 45 доларів за барель. Наразі стеля цін на нафту з РФ становить 60 доларів за барель.
ЄС збирається також розширити санкції щодо "тіньового флоту" РФ і розглядає можливість запровадження додаткових обмежень щодо кредиторів, які допомагають Москві продовжувати війну.
- Від Європи потрібне хоча б посилення 17-го пакету. Наприклад, заборона проходження російських кораблів через територіальні води європейських країн. Це Данська протока, в Балтійському морі, відрубується Ла-Манш. Щоб росіяни і думати не могли про експорт своєї "лівої" нафти. Тоді це будуть реальні дії, – вважає політолог Тарас Загородній.
Головне, каже експерт, щоб росіяни взагалі не мали можливості продавати свою нафту.
- Тобто качай її не качай, буде ціна висока чи низька – не важливо. Головне, щоб вони не могли її продавати. І ще – від європейців потрібні гроші для України на забезпечення армії та закупівлю озброєння у США, - каже Тарас Загородній.
Прагнення лідерів Європи в допомозі Україні хоч і стало помітнішим, але все ще не таким потужним, як хотілося б. Фото: president.gov.ua
У військовому плані українські військові фактично залишили Курську область Росії, і ворогові вдалося закріпитися на плацдармі на Сумщині для подальшого просування в цьому регіоні. На карті бойових дій 62,6 кв. км на території Сумської області аналітики проєкту DeepState позначили як окуповані.
- Ну, це ще не плацдарм у Сумській області. Питання в тому, зможуть вони закріпитися там чи ні. У 2024 році ми розпочали успішну операцію в Курській області на випередження, і вона розпочалася досить успішно. Але потім постало питання про виведення наших, оскільки зросли ризики логістики, і росіяни повністю почали контролювати наші лінії постачання. І ми змушені були відійти вже на більш вигідні позиції до Сумської області, - пояснює військовий експерт Олександр Коваленко. - Але загрози захоплення Сумської та Харківської областей – наразі немає.
Щодо обмеження поставок американської зброї нам, то зараз це також не критично для України.
- Ми взагалі від США останнім часом мало чого отримуємо. Відбулася диверсифікація постачання з інших країн, реекспорт через треті країни. Основним постачальником зброї зараз є Чехія, через неї це все йде, - пояснює Коваленко.
Що ж до прогнозів на літо, то ми можемо спостерігати першу фазу російського наступу.
- Для Путіна він є вирішальним, тому що за цей період росіяни намагатимуться максимально зайняти великі міста – Костянтинівку, Покровськ, Сіверськ, Борову, Куп'янськ, можливо, навіть Лиман. Російські генерали отримали однозначний наказ, і вони намагатимуться за будь-яку ціну виконати ці завдання, - вважає Олександр Коваленко.