Чи перевірить Кабмін компанію ІТ-Ентерпрайз?
Історія про недобросовісну конкуренцію на державних ІТ-тендерах набирає обертів. Ми неодноразово писали про діяльність компанії ІТ-Ентерпрайз, співвласник якої Олексій Щербатенко використовує власні зв‘язки для отримання великих державних підрядів. Зокрема, йшлося про ймовірну корупцію під час тендерів “Укрзалізниці”, “Лісів України” та Міністерства фінансів України.
Публічний розголос вплину не тільки на відміну тендерів, в яких мала перемогти компанія Олексія та Олега ЩербатенківІ, але й на поведінку власників компанії. Зокрема, співзасновник ІТ-Ентерпрайз Володимир Михайлов публічно заявив про корпоративний конфлікт в компанії. На своїй сторінці в Фейсбуці він заявив: “Вимушений розпочати юридичні процедури для цивілізованого поділу бізнесу який ми з Олегом створювали разом майже 40 років”. За словами Михайлова, він є співзасновником і бенефіциарним власником ІТ-Enterprise. На протязі останніх більш ніж 30 років був беззмінним технічним директором та керівником розробки практично єдиної успішної української ERP-системи ІТ-Enterprise.
Відповідь від іншого співзасновника компанії — Олега Щербатенка — не забарилась. На своїй сторінці в Фейсбуці він заявив про “втрату довіри та розбіжності у базових світоглядних позиціях між співвласниками, які після 2022 є принциповими. Пан Щербатенко натякає на те, що журналістські розслідування щодо діяльності компанії ІТ-Enterprise є замовними. Це класична технологія, відома кожному піарнику. Якщо тобі щось не подобається, ти говориш, що це неправда.
Публічна заява раніше мовчазного Михайлова вочевидь є його бажанням вийти з компанії, яка останнім часом є постійним фігурантом журналістських розслідувань. Тим паче, коли мова йде про можливі корупційні дії його партнера Олексія Щербатенка щодо державних коштів. Про Володимира Михайлова широкому загалу майже нічого не відомо, окрім того, що він дійсно є співвласником юридичної особи, під якою працює ІТ-Enterprise.
Учасники ІТ-ринку знають Володимира трохи краще, і підтверджують, що він давно не має впливу на діяльність компанії, яку заснував разом зі старшим Щербатенком — Олегом. Хоча викликає подив ситуація, в якій співвласник бізнесу не впливає на його діяльність аж настільки, що будує діалог зі своїми партнерами в публічній площині.
Це схоже на театральну постанову, щоби відволікти увагу від дивних перемог ІТ-Ентерпрайз на тендерах державних компаній та організацій. Перемог, в яких ринкова конкуренція нехтується на користь отримання швидких бюджетних грошей у власні кишені.
Нагадаємо, що бюджет у нас наповнюють резиденти України — ми з вами. З власних кишень!
Разом з тим, для компанії ІТ-Enterprise, як і для всіх переможців будь-яких корупційних тендерів, настають важкі часи. Поштовхом стала операція ”Мідас” від НАБУ.
Зокрема, Юлія Свириденко, прем‘єр-міністерка України заявила:
“Уряд доручив провести комплексну перевірку всіх найбільших державних підприємств, зокрема у сфері енергетики та оборонної промисловості. Особлива увага — до прозорості закупівель й фінансового контролю.
Наглядові ради компаній «Нафтогаз», «Укроборонпром», «Укрзалізниця», «Укргідроенерго» та державних банків мають у межах своїх повноважень здійснити аналіз діяльності виконавчих органів компаній.
Паралельно Державна аудиторська служба проведе державний фінансовий контроль великих підприємств держсектору. Зокрема щодо ефективного використання бюджетних коштів і достовірності фінансової звітності”.
Як мінімум дві з перелічених компаній «Укроборонпром» та «Укрзалізниця» є давніми клієнтами Щербатенків-Михайлова, і саме ІТ-Enterprise системно перемагав в їх тендерах. А всі конкуренти програвали, навіть пропонуючи кращі умови та нижчі ціни. Тобто, про чесну ринкову боротьбу навіть не йде мова!
Є надія, що поступово в Україні зникнуть “обрані”, які диктують викривлені ринкові правила для державних тендерів. Одним з таких обраних себе вважає Олексій Щербатенко, який займається в ІТ-Ентерпрайз “організацією перемог на державних тендерах”. Ймовірно, таку роль йому визначили його старші партнери Олег Щербатенко та Володимир Михайлов. Хоча Олексій дорослий хлопець і має власну голову на плечах.
Що це за скандали з тендерами за участю ІТ-Enterprise?
"Ліси України": Аномальна ціна
Найбільш резонансним став скасований тендер ДП "Ліси України" на ERP-систему. Факти є промовистими: було подано дві пропозиції — 88 млн грн від "ІНТЕЛЕКТ-СЕРВІС" та 227 млн грн від IT-Enterprise.
Попри колосальну різницю у 139 мільйонів гривень, дорожча пропозиція IT-Enterprise спочатку була визнана переможцем. Лише після значного суспільного розголосу та уваги медіа цю процедуру скасували.
"Укрзалізниця": Технологічна "пастка"
Більш глибоку загрозу демонструє тендер "Укрзалізниці" на створення модуля розрахунку заробітної плати (вересень 2025). Тут ознаки викривлення конкуренції містяться безпосередньо у технічній документації, де було вказано, що модуль має бути "частиною комплексу IT-Enterprise".
Таким чином, відкритий тендер перетворюється на формальність для закупівлі у наперед визначеного постачальника.
Раніше в українських ЗМІ публікували інформацію, що один з власників ІT-Enterprise — Олексій Щербатенко — особиство приймає участь в корупційних схемах. Джерела стверджують про наявність "прямих контактів" Щербатенка з керівниками ІТ-департаментів у державних структурах.
Як приклад наводиться керівник ІТ-департаменту Фонду гарантування вкладів (ФГВФО) Андрій Бащев. Статті прямо пов'язують його контакти зі Щербатенком та значні статки його родини (елітна нерухомість, автопарк) з тим, що IT-Enterprise обслуговує Фонд.
Відомо, що під загрозою опинився і контракт IT-Enterprise з Міністерством фінансів України.
Мінфін та IT-Enterprise пов’язує давнє партнерство, коли Міністерство залучило розроблену компанією платформу SmartTender.biz до пілотного проєкту електронних закупівель — задовго до появи повноцінної системи Prozorro.
Згодом SmartTender отримала офіційну акредитацію й стала одним із ключових майданчиків для проведення державних тендерів. В яких, за дивним збігом обставин, занадто часто почала вигравати IT-Enterprise.
Саме вона стала розробником інформаційно-аналітичної системи LOGICA для місцевих бюджетів, на яку ЄС виділив лише у 2019 роках 3 млн 160 тис. євро грантів. Система розроблена і впроваджена, про це Мінфін відзвітував.
В залежності від статусу розпорядника бюджетних коштів (а їх в Україні налічується 29733) кожен розпорядник має платити 3300-4500 грн на рік за обслуговування цієї системи. Заразом виходить 98-133 млн гривень щорічно буде тікати в кишені IT-Enterprise за незрозуміло які послуги, якщо вже звітували що система LOGIKA розроблена і впроваджена.
Тобто вистроюються системні потоки корупційних коштів на сотні мільйони, які могли б піти на Сили Оборони України.
Міністерство фінансів — це вже серйозно! Його взаємодія з IT-Enterprise потребує особливої уваги, а ще краще — уважного та глибокого аудиту, враховуючи позицію Юлії Свириденко щодо комплексної перевірки найбільших державних підприємств. Кожен завищений ІТ-договір — це кошти, які не отримали армія, ППО, енергетика чи медицина. Масштаб суми, яку НАБУ називає в «Мідасі», дає відчуття порядку цифр: сто мільйонів доларів.
Європарламент прямо прив’язує подальші кроки зближення з ЄС до прогресу в антикорупційній політиці, реформі правосуддя й управління публічними фінансами. Якщо уряд демонструє жорсткість тільки в енергетиці, а в ІТ-закупівлях зберігається модель «обраних» постачальників, у Брюсселі це виглядає як вибірковість реформ.
Російська пропаганда давно будує наратив «корумпованої України, яка розкрадає допомогу». Операція «Мідас» уже стала для цього матеріалом. Коли поруч з’являються ще й токсичні ІТ-кейси — картина для зовнішньої аудиторії стає стійкою, її важко переламати навіть блискучим фронтовим репортингом.
На фоні війни люди переживають блекаути, втрату близьких, невизначеність завтрашнього дня. Новини про 10–15% «нагорі» й завищені контракти в держсекторі руйнують базовий договір: суспільство терпить, держава чистить.
Наслідок — втома, цинізм і відтік тих, хто здатен щось змінювати зсередини. Чесні ІТ-фахівці або йдуть у приватний сектор, або виїжджають. У держсекторі залишається більше «пристосованців», менше агентів змін.
