За останні десять років антикорупційні органи висунули підозри 79 нинішнім і колишнім народним депутатам України. Серед них 41 – парламентарії Верховної Ради IX скликання. Про це повідомив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко в інтерв’ю для "Укрінформу".
- Загалом підозру від САП отримав 41 депутат Верховної Ради IX скликання. За десять років від початку роботи антикорупційних органів підозри отримали 79 колишніх і чинних народних депутатів. Перше кримінальне провадження відносно народного депутата зареєструвала ще колишня генпрокурор Ірина Венедіктова під кінець свого перебування на посаді за заявами, які надійшли наприкінці 2021 року. Це був перший епізод, який почали розслідувати, - заявив Клименко.
Клименко зазначив, що, за наявною інформацією, після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році народні депутати певний час не отримували так звані "конвертні" виплати. У різні періоди відомості до ЄРДР щодо народних депутатів вносили як генпрокурор Андрій Костін, так і чинний очільник Офісу Генпрокурора Руслан Кравченко. У результаті в грудні 2025 року підозри було оголошено п’ятьом парламентаріям.
Він також пояснив, що керівник САП не уповноважений самостійно ініціювати кримінальні провадження або санкціонувати проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо народних депутатів. Його повноваження обмежуються врученням повідомлення про підозру за умови наявності достатньої доказової бази, тоді як початок розслідування та внесення відповідних відомостей до ЄРДР стосовно парламентарів належить до компетенції Генерального прокурора. За його словами, водночас не всі генпрокурори готові оперативно погоджувати відповідні клопотання та надавати дозволи на проведення необхідних заходів.
Клименко додав, що лідер парламентської фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко потрапила в поле зору правоохоронців у листопаді 2025 року. Тоді з’явилася інформація про спроби у Верховній Раді схилити окремих народних депутатів до виходу з фракції "Слуга народу" або до голосування всупереч позиції монобільшості. Подібні відомості надходили не лише правоохоронним органам - у медіа також повідомлялося, що СБУ проводила профілактичні бесіди з депутатами, які нібито пропонували колегам змінити фракційну приналежність або вчиняти дії, здатні паралізувати роботу парламенту та перешкодити виконанню ним основних функцій.
Крім того, в межах інших кримінальних проваджень правоохоронці отримували інформацію про факти можливого підкупу народних депутатів. На той момент уже були наявні матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, які підтверджували реальність таких спроб. У зв’язку з цим було звернення до генпрокурора, і 27 листопада відповідні відомості за цим фактом були внесені до ЄРДР.