Завантажити ще

Коло замкнулося: як суддя Вронська, лобійована Філатовим, розглядає справу на користь його клієнта — «Дарниці»

Коло замкнулося: як суддя Вронська, лобійована Філатовим, розглядає справу на користь його клієнта — «Дарниці»

Кар’єру судді Ганни Вронської прийнято пов’язувати з одіозною фігурою колишнього заступника голови адміністрації президента Петра Порошенка Олексієм Філатовим, що нині працює керівником адвокатського об’єднання «Екво» (Aequo). На державній посаді він був куратором так званої «судової реформи», яка, попри гучну назву, насправді нічого не реформувала, але по факту підпорядковувала судову владу Банковій. Створені в ході «реформи» так звані «громадські ради доброчесності» впливали на призначення та просування суддів – при тому, що формувалися вони з ручних «громадських активістів», що підбиралися безпосередньо Адміністрацією президента. Й апелювати було по суті своїй нікому – які могли бути претензії до формально громадських організацій?

Таким же чином і Верховний Суд геть не потребував тієї «реформи», що була вчинена над ним Петром Порошенком руками Олексія Філатова. Формально вона уся звелася до зміни табличок на дверях суддів. Реально ж реорганізація дозволила змінити його склад на більш ручний. Таким чином у оновленому Верховному Суді опинилася близька до Філатова суддя Олена Кібенко, його знайомі по компанії «Василь Кісіль та партнери» судді Іван Міщенко та вже згадана нами Ганна Вронська, що раніше не мали досвіду роботи в судах. Щоб уявити рівень її фаховості, достатньо передивитися співбесіду перед призначенням Вронської суддею Касаційного господарського суду у складі ВС – відповідне відео розміщене на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Звернім увагу, що, перераховуючи свої чесноти, вона зокрема згадує якихось «лідерів юридичного бізнесу», що начебто мають прийти до влади у цей «такий складний час» та «розділить відповідальність за те, що відбувається в судовій системі». Цікаво, що це – обмовка за Фрейдом, чи непрямий натяк на Олексія Філатова, що дійсно перетворив судову владу України на приватний бізнес? Не менш цікава її відповідь на питання, чи зможе адвокат, що раніше обіймала посаду заступника міністра екології із питань євроінтеграції, повноцінно виконувати суддівські повноваження.

«Я про суддівську роботу знаю, оскільки мій дідусь був членом Верховного Суду і розповідав, наскільки це важка робота», - абсолютно серйозно говорить вона. Цікаво, що замість поділитися досвідом роботи, Ганна Олександрівна хвалиться членством в численних громадських організаціях, в тому числі також пов’язаних з Філатовим: форумі Жінок-правників. Асоціації правників України. Остання організація створена екс-міністром екології Ігорем Шевченком (відомим, зокрема, інцидентом (політик) з краденими шапками на форумі в Давосі), з яким Філатов та Вронська знайомі ще з часів навчання в Інституті міжнародних відносин. Що прізвище Філатова теж згадується серед членів цього громадського об’єднанн, ви, певно, здогадалися самі. Шевченко, до речі, й запросив свого часу Вронську на роботу до міністерства, а згадана Асоціація висувала своїх представників до Громадської ради доброчесності, яка, зокрема, брала участь у відборі кандидатур на посади суддів. Отаким чином коло й замкнулося.

Допитливим читачам буде цікаво також послухати, як представник комісії намагається добитися від Вронської відповіді на питання, чим займається і яку функцію виконує Верховний Суд. Десять хвилин майбутня суддя намагається дати на нього відповідь – та даремно. Не допомагають навіть підказки. Втім, майбутня суддя розуміє, що весь цей відбір формальна процедура – реально ж її кандидатура вже узгоджена на інших рівнях. Вона навіть дозволяє собі покепкувати з кваліфікаційної комісії, розповідаючи,  що із часів роботи в Мінекології піклується про безпритульних тварин – «але не про собачок і котиків, а про хижаків, таких як медведі, вовки, рись, зубр, які майже зникають, а біорізноманіттю теж потрібно приділяти увагу». Ми промовчим, що усі дикі тварини за визначенням безпритульні, й про те, що зубр ні в якому разі не є хижаком. Але ж вовки не те, що потребують захисту, ба більше: із обмеженням на полювання, уведеним з початком російської агресії, їх розмноження стає серйозною проблемою. Не меншою, ніж просування до судів людей, критично залежних від недоброчесних адвокатських контор.

Зокрема, це видно з безуспішних спроб відвести Ганну Вронську від слухання по резонансній справі за участю Фармацевтичної фірми «Дарниця», що намагалася стягнути близько двохсот мільйонів гривень із менеджерів Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу. Справа, що дійшла до касаційної інстанції мала б бути розподілена автоматизованою системою без втручання людини, за принципом випадковості та рівномірного навантаження. Це — одна з ключових гарантій незалежності суду. Втім, в даному випадку справа потрапила саме Ганні Вронській, як начебто «раніше визначеному судді». Подібні винятки бувають у особливих обставинах, наприклад, коли провадження іще триває. Та в нашому випадку, як бачиться, жодного незавершеного розгляду не було – отже судовий порядок було порушено. Однак неодноразові спроби відповідачів змінити суддівський склад закінчилися нічим.

І тут ми маємо звернути увагу, що «Дарницю» в суді представляє вже згадане нами адвокатське об’єднання «Екво» на чолі з керуючим партнером Олексієм Філатовим, який так багато зробив як для кар’єри судді Вронської, так і для самої ФФ «Дарниця». Зокрема, колишня заступниця голови Антимонопольного комітету, а нині співробітниця «Екво» Марія Ніжник свого часу закрила очі на поглинання «Дарницею» 30% акцій свого основного конкурента БХФЗ. Крім того, однією з вимог касаційної скарги ПрАТ «ФФ «Дарниця»» від 31.03.2026 є стягнення судових витрат у справі №910/4707/21, зокрема, витрат на правничу допомогу, яку надавало АО «ЕКВО» та АО «ЮФ «ЕКВО» у розмірі: 10903465,93 грн. у суді першої інстанції та 2615385,04 грн. на стадії апеляційного розгляду. Тобто від судді, призначення якої пролобіював Олексій Філатов залежать матеріальні інтереси самого Олексія Філатова. В той час, як навіть найменший сумнів у процедурі може підірвати довіру до судового висновку, яким би він не був. Бо в суді важливо не лише те, яке рішення буде ухвалене — а й те, чи всі згодні, що воно було прийняте без жодних сторонніх впливів.