19-річний одесит Григорій Ільчишин став срібним призером Кубка світу зі скелелазіння. У своєму першому в кар'єрі фіналі Кубку світу Григорій поступився китайцю Цянґо Луну, але встановив національний рекорд - став першим українцем, який «пробіг» трасу швидше ніж за 5 секунд (піднявся по вертикальній стінці заввишки 15 м з результатом 4,98 сек.). Про рекорд та успіх на Кубку світу Григорій Ільчишин розповів кореспонденту видання "Коротко про".
- Григорію, нещодавно вам вручили "срібло" на Кубку світу зі скелелазіння в китайському Уцзяні у дисципліні "швидкість". Що відчуваєте?
- Це моя перша медаль на міжнародній арені серед дорослих і взагалі перша медаль на Кубку світу. Я дуже задоволений результатом! Ще рік тому я просто мріяв потрапити до фіналу та показати гарний час, а сьогодні стою на п'єдесталі разом із лідерами світового рейтингу.
- У півфіналі ви випередили бронзового призера Олімпіади Семюела Вотсона. Було хвилювання? Які емоції - до і після? Вірили, що зможете його обійти?
- Перед стартом узагалі не думаєш про перемогу чи поразку, хочеться просто показати гідний час. Звісно, рекордсмен світу поки що лазить швидше за мене, але мені дуже хотілося показати достойний результат. Сильного хвилювання не було - я розумів, що все в моїх руках. Треба більше тренуватись, і згодом я зможу змагатися нарівні з найкращими.
- Паралельно з цим ви стали першим спортсменом в історії України, який «пробіг» трасу швидше ніж за 5 секунд. Ваш результат - 4,98. Що для вас означає це досягнення? Чи реально його покращити?
- Приємно бути першим, хто це зробив! Хочеться лише покращувати час і показувати його стабільно. Думаю, це цілком реально. Зараз лише початок сезону, головні старти ще попереду.
- Як вплинуло на скелелазіння те, що це тепер олімпійська дисципліна?
- Щодо Олімпіади-2024 - я мріяв туди потрапити й перемогти, але, на жаль, зупинився за крок до кваліфікації. Зараз, напевно, моя головна мрія - крім закінчення війни в Україні - це потрапити на ОІ-2028 і перемогти там, щоб наш прапор піднявся саме в скелелазінні і щоб більше людей дізналися, наскільки це крутий вид спорту.
- Як ви познайомились зі скелелазінням?
- У дитинстві я дуже любив футбол і хотів ним займатися. Але мій тато давно знав про скелелазіння. Сам він не тренувався, але дружив з одним із моїх нинішніх тренерів. Саме тато хотів, щоб я спробував себе в цьому спорті, а я весь час відмовлявся. Взагалі всі мої досягнення - це заслуга батьків, які, попри все, вірили в мене й підтримували. Як і мій перший тренер Віктор Ремньов, який мене взяв і, можна сказати, виростив, вивів на високий рівень. І, звісно, Любов Зимова - мій другий тренер, вона завжди поруч. Завдяки їхній програмі й моїм зусиллям ми вийшли на такий рівень.
- Що вас привабило в цьому спорті?
- Мені дуже сподобалося, що це різнобічний спорт, тут працюють усі групи м’язів. А ще можна багато подорожувати.
- Які м’язи потрібно тренувати, щоб бути добрим скелелазом?
- Можливо, відповідь не дуже цікава - але треба тренувати всі м’язові групи, бо на стінці дійсно працює все тіло.
- Скільки разів ви можете підтягнутися на турніку?
- Давно не перевіряв. Здається, востаннє це було 32 чи 36 разів, вже не пам’ятаю точно - це було давно.
- Екіпірування для скелелазіння, мабуть, дороге? Що потрібно, щоб почати займатися?
- Насправді це не такий вже й дорогий вид спорту. Щоб почати - не потрібно багато грошей. Можна знайти недорогі речі. Потрібні система для страхування, скельні туфлі (спеціальні гумові, щоб ноги краще трималися на зачепах) і мішечок із магнезією. Якщо все купувати по мінімуму і не брати супермарки - вийде зовсім небагато, в порівнянні з іншими видами спорту.
Григорій став першим українцем, який «пробіг» трасу 15 м швидше ніж за 5 сек. Фото: instagram.com/ilchisin
- Скільки часу ви зазвичай витрачаєте на тренування?
- Зазвичай у мене приблизно 5 тренувань на тиждень по 3–4 години. Все залежить від етапу сезону. Ближче до змагань тренувань менше, а в підготовчий період може бути й по два тренування на день - і, звісно, часу йде більше.
- Що допомагає вам налаштуватись на виступи?
- Як кажуть, справжній фокусник не розкриває секретів своїх фокусів! Скажу одне - я стараюся робити все, що залежить від мене.
- Ви тренуєтесь лише в залі чи виїжджаєте і на природні маршрути?
- Зараз, оскільки рівень уже професійний, я тренуюся лише в залі. На природу виїжджаю тільки відпочити й полазити для душі.
- Чим відрізняються тренування в залі від умов на природі? Де вам цікавіше?
- Майже всім. В залі траса завжди одна й та сама, а на природі кожна - інша. Все залежить від часу. Коли я у формі, мені цікавіше в залі - я відчуваю, що можу бити рекорди. А коли сезон закінчується, хочеться трохи розслабитися й урізноманітнити життя, бо майже весь час проходиш одну і ту саму трасу.