Олена Лавренюк – про другий сезон «Кави з кардамоном», нових героїв та акторську гру доньок
Восени має вийти довгоочікуваний другий сезон серіалу «Кава з кардамоном. Сила землі», де головну роль – роль Анни – грає акторка театру і кіно та шоуранерка проєкту Олена Лавренюк.
В інтерв’ю Коротко про Олена Лавренюк розповіла, чому ніяк не владнається конфлікт навколо другого сезону з письменницею Наталією Гурницькою, якою ми побачимо її Анну, за що любить сцени з Олексієм Гнатковським, про зйомки з доньками, ексклюзивні парфуми «Кава з кардамоном» та ще багато подробиць зі знімального майданчика.
Уже дуже хочу, щоб вийшов серіал, і люди самі все побачили
- Олено, розумію, що вас замучили цими питаннями. Але і Наталія Гурницька, авторка книги «Мелодія кави у тональності кардамону», за якою знято першу частину картини, продовжує писати в соцмережах і наполягати, що ви не можете використовувати персонажів її книги. І глядачі питають, буде чи не буде. Серіал точно вийде?
- Точно вийде. У нас є договір, де прописано, що ми маємо право знімати. Пані Наталя вважає, що цього права в нас немає. Але для цього є суд. Бо поки що це все - балаган у соцмережах.
Якщо за всією цією історією не стежити, а виривати якісь фрази з контексту та інтерв’ю, взагалі незрозуміло, що відбувається, і виходить просто каша-малаша.
Проте серіал глядач точно побачить. А всі спірні питання вже перейдуть до судового розгляду, як цього хоче пані Наталя. Ми теж цього хочемо, бо ніхто нічого не замовчує, не приховує. Ми все робимо в рамках закону.
- Прем’єра планується восени?
- Так. Наразі восени, але ми живемо в такий час, що все може змінюватися. А загалом другий сезон є дуже автономною історією. Тобто глядачі, які дивилися перший сезон, звісно, проведуть паралель з другим. Але нова аудиторія, яка ще не бачила серіал, може переглянути лише другий, і все буде зрозуміло.
- Історія і справді дуже красиво знята. Не знаю, як ви ставитеся до такого порівняння, але вас називають українськими «Бріджертонами». Навіть постер обговорювали, що дуже схожий.
- Ми цього не соромимося, нам дуже подобається. Я завжди казала, що хочу дуже яскраву картинку. Мені було важко це з чимось порівнювати, адже тоді ще не було «Бріджертонів». І коли вони вийшли, сама собі сказала: «Вау, саме таке й хотіла».
Звісно, ми не такі, як «Бріджертони». Але коли презентували перший сезон на міжнародному ринку в Дубровнику, де були присутні близько 300 представників телеканалів з усього світу, нам теж казали: «Оу, так у вас українські «Бріджертони». Другий сезон, мені здається, ще більше наблизився до цієї картинки.
Та й з драматургією ми дозволили собі, так би мовити, побавитися. Адже перший сезон - це драма. А другий - це драмеді. Тут є смішні ситуації, щоб глядач міг усміхнутися, наші герої потрапляють і в дуже драматичні ситуації, і в кумедні. Це як наше життя: тут сміємось, а тут - плачемо.
- Тепер розумію фразу режисерки Ірини Громозди про те, що ви настільки змінили жанр, що глядачі, які пам’ятають перший сезон, можуть навіть розгубитися.
- Можливо, глядачам, які стовідсотково полюбили перший сезон, другий може здатися трохи іншим, але дуже сподіваюся, що їм сподобається. Бо й самі герої змінилися за психотипом. Анна стала вже дорослою жінкою, у другому сезоні вона буде діяти по-різному, тому ми й дозволили собі такий мікс жанру як драмеді.
- Ви кажете, що герої змінюються, і це зрозуміло, бо минає час. Власне, одна з претензій пані Гурницької стосувалася образу Андрія, що його спотворено, і він постає як деградована особистість. Що з ним відбувається?
- Більшість користувачів соціальних мереж, хто коментує, не дивилися ані серіал, ані читали книги пані Наталі. Хоча я раджу зробити і те, і те, аби розуміти, про що взагалі йдеться. Якщо ви за нами стежите, то можете побачити, що компанія-виробник або ж телеканал багато коментарів дає точково - відповіді конкретно на якісь звинувачення. Бо щоб робити якісь висновки, треба почитати, подивитися та проаналізувати.
Я сама є фанаткою цієї книги, мене зачепила ця історія. Але ще в першому сезоні нашими сценаристами теж було дуже багато дописано, аби створити історію на десять серій. Було створено багато нових героїв та подій. І на той момент пані Наталя йшла з нами на співпрацю.
Наприклад, що стосується Андрія. У пані Наталі він був священником. Наші сценаристи зробили трішки іншу лінію, щоб показати, що священники могли впливати на культуру України. У першому сезоні Андрій - революціонер, а в книзі пані Наталі цього немає. А у другій книзі його взагалі немає. Тобто Андрій десь собі є, але ж немає з чого будувати героя. А у нього має бути конфлікт, бо інакше за персонажем не цікаво спостерігати.
Відверто скажу, що інколи не зовсім розумію те, що пише пані Наталя. Якщо зараз це почитати, то ми взагалі щось страшне наробили. А для мене це, мабуть, найуразливіша лінія з усього серіалу. Його кохану вбили саме через його боротьбу. Після такого людина не могла не змінитися.
Ми придумали йому внутрішній конфлікт, який він переживає, як і кожна людина, у якої є падіння і злети. Не можу, на жаль, спойлерити ці моменти, але це справді дуже вразлива лінія - ми показуємо його трансформацію, коли він знаходить себе і стає на правильний шлях.
Уже дуже хочу, щоб вийшов серіал, і люди самі все побачили. Я сама собі ніколи не дозволяю вульгарності в тому, що створюю. І мені як акторці не хочеться брати участь у тому, що не відповідає моїм цінностям.
З акторами Марією Краснощок та Тарасом Цимбалюком, який грає брата Анни - Андрія. Фото: надано пресслужбою YULA Company
Обожнюю наші з Олексієм Гнатковським сцени
- У другому сезоні Анна вже зріла жінка. Ви, по-перше, сама дуже юно виглядаєте, по-друге, нинішня Анна має відрізнятися від колишньої. Як робитимете її старшою?
- На самому початку я взагалі не претендувала зіграти Анну, бо в книзі вона дуже юна. За історією, коли її вперше побачив Адам, їй було 14 років. Далі, за книгою, героїня росте, і минають великі проміжки часу.
Я чудово розуміла, що цікавіше грати героїню з досвідом, у якій є багато внутрішніх конфліктів. І мені як акторці це цікаво. Але ми маємо книгу, і хотіли розповісти історію від початку до кінця.
По-перше, був кастинг на Анну, ми його показували пані Наталі, а я ж взагалі хотіла зіграти Анелю. Але саме пані Наталя все ж таки запропонувала спробувати мені зіграти Анну. Потім був період, коли думали на перші серії взяти все ж таки юну дівчину.
Але в нас з'являється головний герой, Адам, якого грає Павел Делонг, і йому в реальному житті вже за 50. І коли ти про ці стосунки читаєш у книзі, це нормально сприймається, адже такі були часи. Коли читаєш, твоя уява працює по-іншому. А коли ти показуєш зовсім молоду дівчинку з таким дорослим чоловіком, це, відверто вам скажу, візуально викликає не дуже приємні враження. Особливо в інтимних сценах.
І, мені здається, у глядача була би плутанина: спочатку одна акторка, а потім, за кілька серій, вже інша. Тому ми максимально працювали з гримом, костюмами. Тепер моя героїня вже зріла жінка, і вона стає такою під кінець першого сезону, тож зараз я вже граю свої роки.
- Ви навіть запускаєте парфуми «Кава з кардамоном».
- Ця ідея крутилася вже давним-давно. Я її запропонувала українському бренду Poetry Home, і ми створюємо цілу лінійку для дому - запах кави з кардамоном.
Вони спеціально їздили у Францію, де підбирали компоненти. Дуже класний вийшов запах. Я дуже задоволена. Вже чекаю, коли і в мене з'являться парфуми «Кава з кардамоном».
- Ви шоуранерка. Маєте відношення до написання сценарію?
- Я маю відношення до всього. Не пишу, але я людина, яка є комунікатором у всіх процесах виробництва. Сценарій має дуже багато етапів вичиток і правок. Це дуже багато роботи, зокрема перемовин, бо ти головний комунікатор між усіма ланками виробничого процесу.
- От хто точно в захваті і від ролі, і від сценарію, то це Олексій Гнатковський. Він перебірливо ставиться до ролей у кіно. Проте його, так розумію, вам не довелося вмовляти?
- У нас справді класний сценарій, з хорошими українськими наративами та підтекстами. Не розумію, як пані Наталя не розгледіла, а почала таку війну на теренах соцмереж.
Мені і в першому сезоні було надважливо показати не бідну чи нещасну країну, а красиву та драйвову. У другому сезоні теж все це закладено.
Коли був написаний цей персонаж, ми з Ірою Громоздою одностайно сказали: «Це - Олексій Гнатковський, стовідсотково його природа, його прояв». Він грає на той час українського бізнесмена Стефана Терлецького. І я обожнюю наші з Олексієм сцени. Іноді вони дуже смішні, ми ж з ним - наче кішка з собакою (сміється).
З Олексієм Гнатковським. Фото: надано пресслужбою YULA Company
У нас було дуже мало бюджету, але на картинці ми не економили
- Вже відомо, що Адама у другому сезоні не буде. Як ми знаємо, в кінці першого сезону його заарештовують. Чи буде історія, що з ним сталося? Знову ж таки, не всі читали книгу.
- Звісно, на початку першої серії другого сезону ми пояснимо глядачу, куди подівся Адам. Якщо читати першу книгу пані Наталії Гурницької, зрозуміло, куди він подівся. Ми хотіли тримати інтригу до виходу серіалу, але зараз це вже не є секретом - Адама не буде.
- Чому не буде й інших польських акторів? Наприклад, Дороти Делонг, яка грала сестру Адама Терезу, яка і в житті є сестрою Павела Делонга. У неї була одна з ключових ролей, вона дуже класно зіграла.
- У нас чудові стосунки майже з усіма польськими акторами. Я досі з ними листуюсь, і вони теж чекають другий сезон. Але я добре розуміла, що ніхто з них не погодився б сюди приїхати, бо в нас війна.
Я добре знаю Дороту. До речі, а ви помітили, наскільки працює правильно підібраний психотип, як вона органічно зіграла? На цю роль претендувало багато різних акторок, і навіть Павел Делонг сам пропонував не свою сестру, а інших актрис. Дорота - акторка, але вже давно не працює за фахом. Проте вона дуже нам усім сподобалася на пробах. Дорота - це та Тереза, яку я особисто точно такою собі і уявляла.
Але, знаючи Дороту, я розуміла, що вона не приїде під час війни, в неї маленька дитина, вона не буде ризикувати. Так само Анна Чесляк, яка зіграла Анелю. З нею ми взагалі подруги, постійно зустрічаємось у Польщі, коли є можливість, вона допомагала мені з роботою. Я їй навіть казала: «Аню, якби я знала, яка ти прекрасна акторка і людина, що завгодно зробила б, мабуть, запропонували б тобі іншу роль, аби ти не померла й залишилася в другому сезоні». Я неодноразово її запрошувала приїхати до нас у гості.
У нас був період, коли ми вели перемовини з продюсерами зі Словаччини, але вони нам казали: «Тоді зйомки треба робити в Словаччині, в Україну не приїдуть всі ті, кого ми хочемо».
Але зараз я вважаю, що ситуація склалась якнайкраще, адже ми маємо своїх класних акторів, і їх теж хочеться знімати. Ще мені хочеться відкривати нові імена, знімати тих, кого не знімають, бо я знаю, наскільки вони потужні актори.
- Це костюмована драма з дорогими костюмами, масштабними локаціями, зірковим складом акторів. Зараз складно з грошима в кіно. Всі економлять і на картинці, і на дублях, і на гонорарах. Де ви брали бюджети?
- У нас було дуже мало бюджету. Але абсолютно вся без виключення команда горіла результатом. Ми відкрито казали: «У нас є стільки-то грошей, і це все, що ми можемо витратити на виробництво серіалу. Але з грошима всі можуть, спробуйте без грошей».
На картинці ми не економили. Але страшенно економили на всьому іншому. На кількості людей, наприклад. У нас одна особа могла виконувати на майданчику роботу за трьох. І це ненормально, чесно скажу, так не має бути. Всі мають працювати в комфортних умовах, а не без вихідних і по 15 годин щодня. Але для цього справді потрібні нормальні бюджети, які під час війни в країні знайти майже неможливо. Є якісь бюджети, вище яких ти не можеш стрибнути.
Наприклад, усі думають, що в нас на костюми пішло багато коштів. Та насправді костюми зайняли найменший бюджет від загального кошторису. Ми люди, які могли зі штори щось пошити чи щось перешити.
На «Каву з кардамоном» ніхто особливо працювати йти не хотів, бо всі знали, що дуже багато роботи і, на жаль, мало коштів. Хоча виглядає все навпаки.
Мені завжди було дуже шкода дітей-акторів, для яких це був перший дебют у кіно і які потрапляли в таку виробничу м'ясорубку. Адже вони, як і всі актори з великим досвідом, мали іноді по одному дублю. А це дуже мало.
Зі старшою донькою Поліною. Фото: надано пресслужбою YULA Company
Поліну, мою старшу доньку, вже відібрав найкращий акторський агент Англії
- Тут знімалися й обидві ваші доньки - Поліна та Зоя. Вони хотіли чи ви?
- Зоя в першому сезоні зіграла Люцину, доньку Анелі. Вона справді дуже схожа на Аню Чесляк. Це була дуже невеличка роль. І Зоя зіграла доволі добре. У другому сезоні Люцину грає теж вона, адже теж виросла за цей час.
А Поліна, моя старша донька, справді дитина батьків, які працюють у кіно (сміється). Вона фанат кінематографу. Поліна сама по собі дуже неординарна особистість.
Я вагалася, чи варто їй грати, бо дуже хвилювалася за Поліну й не хотіла своїй дитині, умовно кажучи, підкинути свиню. Адже роль велика, дитина без досвіду… Але режисерка Іра Громозда все ж мене переконала.
Ще й так співпало, що зйомки відбувалися влітку, у Поліни були канікули, бо вона навчається у Лондоні. На майданчику вона працювала також у департаменті костюмів. Вона фанат кіно й готова братися за все.
У нас взагалі неймовірна підліткова лінія. Наша молодь прекрасна, незаштампована, вільна. От ця лінія, до речі, якраз дуже нагадує «Бріджертонів».
- Хочете ви чи не хочете, якщо доньці кіно цікаве, нічого не зміните. Скільки Поліні?
- У серпні буде 17. Вона навчається в артколеджі, сама вже знімає. Ще поки не знає, ким саме хоче бути, бо пробує себе в різних напрямах, але їй це цікаво.
Знову ж таки, кожен має йти своїм шляхом, і в мене так було. Це, насправді, дуже важка професія. Бо треба мати величезне бажання, бути наполегливим, потрібно витримати всі невдачі, а вони точно будуть, мати дуже міцний характер, щоб ніхто не міг збити тебе з цілі. Та й окрім таланту потрібна працьовитість, і ще дуже багато чого має загалом скластися.
Наразі, між іншим, Поліну вже відібрав найкращий акторський агент Англії. Вона робить проби для іменитих світових режисерів.
- Ваші доньки живуть у Лондоні з початку повномасштабної війни. Тоді вони взагалі були ще малими. Ви - тут. Хто за ними наглядає? Вони живуть у пансіоні чи в родині?
- Це мій біль. Це так важко. Зараз Поліна вже вчиться і живе в пансіоні. Молодша ходить у звичайну школу, і з нею живе няня. Я їжджу до них, а вони на всі канікули приїжджають додому. Завжди намагаюся вибиратися до них так, щоб не було розриву більше двох тижнів.
Чесно вам скажу, не знаю, що краще. Навіть подумую про те, щоб молодшу забрати наступного року додому. Зараз багато роботи, не маю змоги часто вибиратися до них за кордон.
Звісно, мені спокійніше, коли вони там, бо вдома буває дуже гучно, як і в усіх. Але роки минають, я не проводжу цей час із дітьми. Вони теж дуже хочуть додому. Зараз розплачуся… Дуже сумую.
- В інстаграмі я натрапила у вас на допис, де ви радили подивитися серіал «Юнацтво». А ви стежите за їхнім часом у соцмережах? Як їх контролюєте, у хорошому сенсі?
- Коли дивишся цей серіал «Юнацтво», а твоїх дітей немає поруч, хочеться їхати до них наступного ранку.
По-перше, я для них подруга, ми багато говоримо. З Поліною взагалі на всілякі теми. Вона теж дивилася «Юнацтво», і ми з нею все проговорювали.
- Та навіть взяти зірок: скільки на них виливається негативу, бо вони публічні, що хтось кривий, косий… Реально не знаю, як до такого можна звикнути.
- Мені здається, я вже звикла. Мені які лише пластичні операції не приписували після першого сезону, що тільки не писали! Вже сама собі думала: мене хоч мама народила, я хоч не чоловіком народилася (сміється). І така, і сяка. Я завжди кажу: назвався грибом - лізь у борщ. Така професія. На жаль.
- У нашому інтерв’ю, яке ми робили напередодні прем’єри першого сезону, ви розповідали, що жахнулися, коли порахували, скільки у вас нарядів. А тут ще наряди з другого сезону. З огляду на це, не думали про те, щоб ще якісь костюмовані драми знімати?
- Саме зараз ми працюємо над історичною костюмованою драмою, але то буде повний метр. І, на жаль, це інші часи, тому використати ті самі сукні ми не можемо (сміється). Це детектив-трилер. Я вже навіть говорю мовою турнюрів, так би мовити, бо в ті часи жінки ходили в турнюрах, а не в кринолінах, як у «Каві з кардамоном» (сміється).
Це насправді дуже цікава історія. Мені надзвичайно важливо, щоб після нашого фільму молодь гуглила, яким був персонаж, про якого ми розповідаємо. Бо це частина нашої історії, а про нього майже ніхто не знає. За два тижні вже розпочнеться зйомка.
З молодшою донькою Зоєю. Фото: надано пресслужбою YULA Company
