Екологи б'ють на сполох - Чорне море подає сигнали лиха. З початку повномасштабної війни на берег масово викидаються афаліни – чорноморські дельфіни. Хтось із експертів називає скромні цифри – близько тисячі афалін, інші – до 50 тисяч.
Також кілька днів тому на берег Південної Пальміри море викинуло десятки тисяч крабів, сотні тисяч креветок та скатів. І це не всі морські жертви війни – гине і інша живність. Наскільки катастрофічною є ситуація з фауною Чорного моря – у матеріалі Коротко про.
З цією проблемою зіткнулися ще на початку повномасштабного вторгнення. І, звісно, вона не зникне, доки акваторію українського Чорного моря не покине російський агресор.
Доктор біологічних наук Іван Русєв дедалі частіше стикається із загибеллю дельфінів. Фото: ФБ Іван Русєв
З перших місяців бойових зіткнень на берег почали викидатися дельфіни. Як пояснюють екологи, дельфіни внаслідок роботи гідролокаторів на кораблях одержують сильну акустичну травму, яка впливає на роботу їх органів ехолокації. Співробітник Національного природного парку «Тузловські лимани», доктор біологічних наук Іван Русєв говорить, що такі дельфіни стають фактично сліпими, і у стресовому стані вони можуть не лише «вийти» на пісок, а й розбитись об скелі або «знайти» морську міну.
– Якби дельфіни могли говорити, вони б багато чого «доброго» сказали нашим сусідам, – зітхає у розмові з Коротко про еколог Ігор Антахович. - Їх чисельність скорочується по всьому Чорному морю, а відновлюватися буде дуже довго. У дельфінів народжується лише одна «дитина», дуже рідко дві, і це не щороку. Це високорозвинені інтелектуальні тварини, які відчувають колосальну кількість тих же емоцій, що і ми. Це не просто створіння, яке їсть, п'є та розмножується. І те, що відбувається з ними, велике лихо. Статистика свідчить про величезні втрати дельфінів.
Дорослі оглушені дельфіни, за словами еколога, викидаються самі, а їхні малюки гинуть від акустичного удару одразу – їх море виносить вже мертвими.
При детонації глибинних мін дельфіни втрачають орієнтацію і стають практично сліпими. Фото: ФБ Іван Русєв
Війна також зменшує кількість корму для великих риб у морі – дрібніша риба від акустичного удару гине відразу.
- Це як раніше горе-рибалки глушили рибу вибухівкою - вона виринала або мертвою, або оглушеною, і її можна було витягати руками, - пояснюють екологи.
Тисячі тонн мазуту, що потрапив у Чорне море наприкінці минулого року під час аварії російських танкерів у Керченській протоці, також завдали великих збитків.
- Росіяни в інформпросторі вдають, що активно борються з цією проблемою, але насправді це блеф, про що можна судити з виписаних штрафів - це просто смішні гроші, - зазначає Ігор Антахович. – Звичайно, природа дуже самодостатня і колись упорається із цією проблемою сама, але це займе багато часу, і цей шлях розпочнеться лише тоді, коли припиняться усі негативні наслідки війни. Загальний рівень природних втрат залежатиме від того, як швидко зупиниться цей вплив. Нам, людям, дуже складно допомагати морським екосистемам відновлюватися. Ми досить слабо знаємо закони таких екосистем.
Голова громадської організації «Зелений лист», біохімік та еколог Владислав Балинський зазначає у коментарі Коротко про: на Одещині досі, більш ніж через пів року, фіксуються десятки кілометрів забруднень. Але досліджувати морське середовище поки що немає можливості.
Ігор Антахович наголошує: Чорне море – дуже специфічне. Живий шар лише верхній, до 150 м.
– А далі – шар сірководню, мертва зона, де нічого не живе, – зазначає він. – Вплив вибухів дуже специфічний саме для Чорного моря. Коли відбуваються вибухи, особливо глибинних мін, це призводить до підйому сірководню у верхні шари, а він хімічно отруює живу воду та організми у верхньому шарі. І від цього також страждає біорізноманіття Чорного моря.
Тисячі крабів, що викинулися на берег, – ще одне свідчення, що з Чорним морем не все гаразд. Фото: ФБ Іван Русєв
З цим самим явищем, але через його природні причини, пов'язують викид десятків тисяч крабів та скатів на берег доктор біологічних наук Іван Русєв та голова громадської організації «Зелений лист» Владислав Балинський.
- Залежно від напряму вітру буває, що сірководень із нижнього шару потрапляє до кисневої зони, і таким чином морські організми або гинуть, або «засинають», стають млявими, - зазначає Коротко про Владислав Балинський. – Це локальні процеси замору.