Війна та серце: як зберегти «мотор» у цей непростий час
Хронічний стрес, у якому українці живуть уже понад п'ять місяців, не лише виснажує фізично та морально, а й веде до загострення хронічних хвороб. І якщо говорити про тяжкість наслідків, лідирують серцево-судинні захворювання, від яких помирає більшість людей у розвинених країнах. Причому інфаркти та інсульти посідають перше місце у списку інвалідності та смертності, і це стосується й України.
Лікар-кардіолог найвищої категорії Ганна Солощенко. Фото: facebook.com/vash.cardiolog
Імовірність цих захворювань залежить від спадковості, способу життя, цифр тиску, глюкози в крові, холестерину та інших факторів. Хороша новина: ніколи не буває пізно зайнятися профілактикою, за допомогою якої можна попередити 80% інфарктів.
Як це зробити, кому загрожує серцева катастрофа та що її провокує, на вебінарі, організованому Центром громадського здоров'я МОЗ України, розповіла лікар-кардіолог вищої категорії Ганна Солощенко.
Що за хвороба та як розпізнати її?
Інфаркт міокарда – це ураження серцевого м'яза, викликане різким порушенням кровопостачання, коли частина серця відмирає.
Найчастіше причиною інфаркту стає атеросклеротична бляшка, що виростає в коронарних судинах – тих самих, якими до нашого серця постачається кров з киснем та поживними речовинами, без яких воно не зможе працювати. Атеросклероз, звичайно, не єдина причина інфарктів міокарда, але найпоширеніша. Іноді бувають інфаркти на чистих судинах, але це рідкісне явище.
Типовими проявами інфаркту є гострий інтенсивний біль у ділянці серця або за грудиною – давить або пече, відчувається задишка, нестача повітря, страх, тривога, з'являється холодний піт. Як правило, біль не припиняється після прийому нітрогліцерину і триває понад 15 хвилин.
Але є і не класичні - стерті форми інфаркту, коли людина скаржиться на біль у животі, нудоту, блювання. Якщо такі симптоми виникли раптово і такого ніколи не було, кардіолог радить викликати швидку, щоб зробити кардіограму і виключити інфаркт.
Іноді біль буває зовсім нетиповим і виникає в лівій руці, віддаючи в шию, нижню щелепу, спину між лопатками. Болю може взагалі не бути, як, наприклад, у діабетиків, які скаржаться лише на задишку та холодний піт. Тому тільки лікар може діагностувати інфаркт, і викликати лікаря необхідно якнайшвидше.
Які чинники «підштовхують» інфаркт?
- Куріння. Лікарі віддають йому беззастережне перше місце у лінійці причин виникнення інфаркту. Причому «масштаб лиха» не має значення: навіть одна цигарка на день наближає до катастрофи серця.
- Малорухливий спосіб життя.
- Неправильне харчування.
- Підвищення рівня глюкози у крові- перевищує 5,6 ммоль/літр.
- Підвищення загального холестерину - вище 5 ммоль/літр та «поганого» – вище 2,5 ммоль/літр.
- Артеріальний тиск вище за 130/80.
І якщо говорити про профілактику інфарктів, з першими трьома причинами людина може і повинна розібратися сама. А з другою трійкою – одразу йти до кардіолога.
Що збільшує ризик хвороби?
Насамперед це вроджені патології серця, які починають супроводжуватися аритмією. Вона викликає утворення маленьких тромбів у серці, які можуть "летіти" в голову або легені, викликаючи інсульти або тромбоемболію.
- При вроджених патологіях пацієнт повинен спостерігатися у кардіолога, раз на рік робити ЕХО, обов'язково робити дослідження, яке називається холтер - добовий моніторинг кардіограми, - пояснює кардіолог. – Він «зловить» аритмії, які людина може і не відчувати, але вони можуть спровокувати інфаркт чи інсульт.
Виникнення інфаркту можуть спричинювати будь-які тяжкі патології аортального чи мітрального клапанів. Такі пацієнти повинні приймати на постійній основі препарати для профілактики або лікування аритмії, серцевої недостатності, робити ЕХО раз на рік і консультуватися у кардіохірурга про необхідність оперуватися.
Чи мають значення показники тиску?
Будь-які цифри вище 130 на 80 – ризик інфаркту, попереджає кардіолог. І чим вищий тиск, тим швидше людина прийде до цієї катастрофи.
– Не буває критичних цифр, і 140 на 90 зовсім не означає, що можна розслабитися та не лікуватись, – попереджає Ганна Солощенко. - І немає жодних вікових норм, як це в нас прийнято вважати – «для мого віку це нормальний тиск». Неправильно думати, що нормальне самопочуття при підвищених показниках означає, що це "ваш" тиск. І те, що ви його не відчуваєте, не знижує ризик інфаркту, він може у вас бути при цифрах вище, ніж 130 на 80.
Коли йти до кардіолога?
Звичайно, при підвищенні рівня глюкози, холестерину та показників тиску – не чекаючи симптомів, а лише виявивши цифри вище за норму. Щоправда, у нас з цим - проблеми, оскільки мало хто йде до лікаря до того, як організм починає подавати тривожні сигнали. Хоча коли йдеться про інфаркт, в ідеалі потрібно звернутися ще раніше.
– Якщо вам 35 років і більше, потрібно йти до кардіолога, щоб оцінити свої ризики, перевірити наявність факторів, які можуть спричинити інфаркт, – каже лікар. - І скоригувати їх за допомогою зміни способу життя або, якщо це вже не спрацьовує – і такі випадки бувають, за допомогою профілактичних препаратів.
Від лікаря, який дивується, навіщо ви прийшли, якщо вас поки що нічого не хвилює, краще відразу й піти, радить експерт. Досвідчений кардіолог для розуміння ризиків та визначення, чи можете ви захворіти на інфаркт, повинен призначити ліпідограму. У цьому аналізі є кілька показників:
- загальний холестерин,
- корисні ліпіди – якщо їх багато, у вас є захист. Недолік можна виправити коригуванням харчування,
- шкідливі ліпіди,
- співвідношення хороших та поганих ліпідів.
Які дослідження слід пройти?
Щоб зрозуміти, є атеросклероз чи ні, кардіолог радить два шляхи: УЗД судин шиї або проби із фізичним навантаженням. Перший метод - найпростіший, лікар бачить бляшки, що вже з'явилися, або їхні початкові прояви, чистоту судин.
Якщо все чисто, призначається немедикаментозна профілактика - правильне харчування, спорт, відмова від куріння, нормалізація ваги і обсягу талії. До речі, для неї кардіологи мають межі: для жінок – менше 80 см, для чоловіків – менше 94 см.
Якщо на УЗД помітні початкові ознаки атеросклерозу, профілактика може бути як медикаментозною, так і ні. А ось якщо є бляшки – це привід негайно розпочати лікування. За словами Ганни Солощенко, такі пацієнти мають постійно приймати кардіологічний аспірин та статини.
– Якщо у пацієнта вже є скарги на серце, наприклад, задишка при фізичному навантаженні, відчуття стиснутої грудної клітки або печії за грудиною, краще пройти обстеження на наявність бляшок вже у коронарних судинах, – рекомендує лікар. - Це проби з фізичним навантаженням: ви крутите педалі велосипеда або йдете біговою доріжкою, лікар тим часом робить кардіограму, перевіряє пульс, тиск. Після обстеження з 95%-ною впевненістю може сказати, чи є атеросклероз і проблеми з коронарними судинами.
Хто у групі ризику?
35 років – час профілактичного візиту до кардіолога, якщо немає додаткових факторів ризику. Але це потрібно зробити раніше, якщо:
- у близьких родичів - батьків, дідусів - були ранні інфаркти. Або якщо у когось трапилася раптова серцева смерть;
- діагностовано діабет будь-якого типу. За словами кардіолога, діабет вже дорівнює атеросклерозу;
- спадковий підвищений холестерин, що «дістався» від батьків.
Експерт звертає увагу на інфаркти, що виникають у спортсменів під час підвищення пульсу, у людей, які без підготовки починають посилено бігати. Тому всім, хто, наприклад, вирішив бігати марафони, рекомендується проконсультуватися зі спортивним лікарем, а не з кардіологом із поліклініки. Пройти всі тести з фізичними навантаженнями, щоб унеможливити ризики і зрозуміти, до якого пульсу можна «розганятися».
Як уберегтися?
Як каже кардіолог, найкращий день для початку профілактики – сьогодні. А план дій має включати такі пункти:
1. Правильне харчування, що базується на таких принципах:
- натуральні та власноруч приготовані продукти, а не напівфабрикати, фастфуд та інші «швидкі радості»;
- співвідношення рослинного та тваринного «три до одного», тобто на 100 г м'яса 300 г салату;
- різноманітність та багатобарвність їжі, яка не повинна бути однаковою день у день;
- наш варіант середземноморського харчування як профілактики атеросклерозу – риба, овочі, нежирні сири та молочні продукти. При цьому кардіолог рекомендує не змушувати себе, а поступово замінювати шкідливе на корисне.
– Солодкі газовані напої, майонез, ковбаси, готове м'ясо, консерви – все це намагайтеся методично виводити з раціону, – каже експерт. - Людина любить те, до чого звикла. Поступово змінюючи вміст холодильника, ви не помітите, як перейдете до правильного харчування.
2. Регулярні фізичні навантаження. Розрахувати їхню інтенсивність, щоб допомогти, а не нашкодити, можна за допомогою пульсометра або фітнес-браслета.
– Орієнтуємось на пульс під час навантаження та спочатку прорахуємо максимальний за формулою «220 мінус вік», – радить Ганна Солощенко. – Досягати його не потрібно, це пульс для критичних ситуацій, коли доводиться рятувати життя. Під час фізичних навантажень він становитиме 60-75% від максимального.
Наприклад, 220 – 60 років = 160. Це максимум, а допустимий – від 96 до 120.
3. Утримання у межах норми показників:
- тиску (не вище 130/80);
- загального холестерину (нижче 5 ммоль/л);
- холестеролу, або ЛПНЩ (нижче 2,5 ммоль/л);
- тригліцеридів (нижче 1,7 ммоль/л);
- глюкози (нижче 5,6 ммоль/л).
Чим "годувати" серце і що йому шкодить?
Спеціальної «оздоровчої» їжі не існує, тому що жоден продукт не має лікувальних властивостей, попереджує кардіолог. Але для підтримки роботи нашого головного органу в раціоні точно має бути:
- Морська риба.
- Будь-яка рослинна їжа, ягоди, сирі овочі.
- Натуральні йогурти, найкраще зроблені самостійно. Інші ферментовані продукти: квашена капуста, солоні огірки, кефір.
До ворогів серця, окрім вже згаданих ковбас, газованих напоїв, їжі швидкого приготування, відносяться і трансжири, що містяться у всіх солодощах, які ми купуємо в супермаркеті.
– І це те, чого справді треба боятися, – вважає Ганна Солощенко. – Іноді пацієнти запитують, чому наші бабусі та дідусі рідко хворіли на інфаркти і в похилому віці, а зараз вони зустрічаються у 30-річних? Я думаю, що відповідь лежить на полицях супермаркетів.
