XIII Міжнародний фестиваль "Книжковий Арсенал" оприлюднив програму та розпочав продаж квитків. До програми увійшли понад 200 подій, які відбуватимуться в будівлі "Старого Арсеналу" в Києві з 29 травня по 1 червня. Про це пише "УП. Культура".
Фокус-тема "Все між нами – переклад", кураторками якої стали Марсі Шор та Оксана Форостина, буде представлена десятьма подіями. Перша з них відкриватиме фестиваль – дискусія "Усе між нами – переклад: інтро. Between No Limits / поміж без меж". Учасниками обговорення стали перекладач та літератор Остап Сливинський, поетеса Ія Ківа та польська поетеса, перекладач Аріель Розе.
Традиційно на "Книжковому Арсеналі" представили літературну та професійну програми, а також програму для дітей і підлітків. Професійна програма продовжує співпрацю з іноземними видавцями й перекладачами через вже щорічну The Book Arsenal Fellowship Program. Втім, окрім лекцій та дискусій у програмі представлять майстер-класи та воркшопи для дорослих.
Цьогоріч на "Книжковому Арсеналі" є й кілька спеціальних програм. Серед них також окремі події "про і для" підлітків із гаслом "Інтерпретація однозначного".
- Одна з подій – читання текстів - представлятиме результат нашої творчої роботи в рамках "Літературної лабораторії". Для відвідувачів, які хочуть проявити творчий потенціал, відбудуться два воркшопи – з колажування та письма. У програмі також будуть розмови про ментальне здоров’я, проблематику контенту для підлітків і пошуки свого місця у книжковій сфері, – розповіли організатори.
Власну програму представить і Український ПЕН під назвою "Кардіограма перекладу", в рамках якої переклад покажуть як елемент культурної дипломатії, а також презентують документальну книжку письменниці Вікторії Амеліної, що загинула.
Зустріч із автором: Юлія Паєвська (Тайра). Презентація збірки віршів "Наживо"
Військовослужбовиця та парамедикиня Юлія Паєвська презентує свою дебютну збірку віршів "Наживо". Також на слухачів чекатиме автограф-сесія з авторкою.
Дискусія "Імперії й (пост)колоніальні голоси: проблема перекладу"
Серед учасників дискусії: військовослужбовиця і драматургиня Олена Апчел, громадська діячка та політикиня Ганна Гопко, поет і перекладач Сиресь Боляєнь, журналіст та речник міністра закордонних справ Георгій Тихий, журналістка і психологиня Ольга Духніч.
Публічне інтерв’ю "Тренди. Перечитування знакових текстів 2000-х"
Дискусія "Чи є у деколонізації кінець? Війна та мистецькі практики в Україні".
Дискусію організували з нагоди виходу книжки "Повернення історії. Деколоніальність та мистецтво в Україні після 1991 року". Видання стало результатом дворічної роботи дослідницької платформи PinchukArtCentre.
Дискусія "Життя на межі: презентація книги, що виросла з "Книжкового Арсеналу""
Учасники — куратор Володимир Єрмоленко та кураторка минулорічного "Книжкового Арсеналу" Тетяна Огаркова. Модерує Олеся Островська-Люта.
Жінки, які дивляться на війну: презентація документальної книги Вікторії Амеліної
Учасниці: Вікторія Бабій, Лариса Денисенко, Євгенія Закревська, Юлія Какуля-Данилюк, Віра Курико-Агієнко, Ірина Новіцька, Тетяна Пилипчук, Світлана Поваляєва, Євгенія Подобна, Ірина Довгань, Катерина Рашевська, Олена Стяжкіна, Тетяна Терен.
Як це — перекладати сучасну українську літературу: виклики та здобутки
Як сучасна українська література сприймається в інших країнах? Чи мала вона достатню увагу до 2022 року? З якими викликами стикаються в її перекладі? Про це поговоримо з перекладач(к)ами з Німеччини, Франції, Чехії, Швеції та Польщі.
Дискусія "Muttersprache/Mördersprache: російсько-український самопереклад"
Що означає для письменника відмовитися від рідної мови? Перекладати себе? Відтворювати себе в іншій мові, також своїй? Якою мірою відмова російськомовних українських письменників і письменниць від російської мови є метафоричною ампутацією, актом солідарности з буквальними ампутаціями, які відбуваються в їхній країні?
Дискусія "Переклад досвіду: чи мови достатньо?"
Військова служба, очікування з полону, життя в окупації, самотність у прифронтовому місті — війна створила безліч досвідів, які по-справжньому «передати» й «перекласти» неможливо. То як нам розуміти одне одного? І що робити з «внутрішнім перекладом», коли твої власні досвіди постійно змінюються? Чи впорається мова з цим перекладом?
"Своє. Симфонічна музика Бориса Лятошинського"
Своє — це те, що глибоко вкорінене в серці, що не потребує перекладів чи виправдань. Це простір істини, місце, де людина залишається собою. Музика Бориса Лятошинського звертається до серця — щиро, пристрасно, безкомпромісно. Вона говорить про те, що варте збереження, про своє, яке ніщо не може зламати. У концерті звучатимуть балада «Гражина» за поемою Адама Міцкевича — трагічна й велична історія перемоги, здобутої ціною життя, і Друга симфонія — сповідь душі, написана в страшні 1930-ті роки, свідчення сили бути собою всупереч усьому.