Міністерство культури й стратегічних комунікацій України оновило Національний реєстр елементів нематеріальної культурної спадщини, включивши до нього нові складові. Про це йдеться на сайті відомства.
- Серед них весільний обряд "Заплітання долі", традиція випікання й дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині, а також традиції храмового святкування Трійці у селі Шульгинка Луганської області, - йдеться у повідомленні.
Місцеві громади наразі мають дотримуватися рекомендацій та рішень Експертної ради, яка функціонує при Міністерстві культури України, з питань охорони елементів нематеріальної культурної спадщини.
Весільний обряд "Заплітання долі" належить до усної народної традиції та форм мовного вираження, які є носіями нематеріальної культурної спадщини. Він також охоплює виконавське мистецтво, обрядовість, святкові дійства, а також знання та практики, пов’язані з природою і Всесвітом.
Обряд символізує перехід дівчини з дівоцтва до подружнього життя. Це сакральна дія, в якій беруть участь близькі жінки - мати, хресна мати, старша дружка чи інші жінки з родини. Вона супроводжується співами, молитвами або замовляннями, плачами і благословенням.
Традиція випікання та дарування різдвяних обрядових пряників на Слобожанщині є частиною культурної спадщини, яка включає звичаї, ритуали, святкування та елементи традиційної кухні.
Цей звичай полягає у виготовленні спеціальних обрядових пряників до Різдва, які не лише вживали як ласощі, але й використовували як ритуальні дари, прикраси, подарунки, а також символи побажання добра, здоров’я й достатку.
Традиція храмового святкування Трійці в селі Шульгинка Луганської області належить до усної народної творчості та форм вираження, які зберігають нематеріальну культурну спадщину. Вона також включає звичаї, обрядові дійства, святкування, а також елементи традиційної кухні.
Свято Святої Трійці (Зелені свята) традиційно відзначається як храмове свято, що поєднує церковні обряди з давніми народними звичаями - прикрашанням осель травами та гіллям, спільною молитвою, святковими частуваннями та родинними зустрічами. Ця традиція зберігає місцеву ідентичність і передається з покоління в покоління.